25 квітня, о 14:00, на ужгородському «Авангарді» відбувся матч між місцевою «Говерлою» та «Зорею» з Луганська.

Більшість експертів українського футболу перед матчем в один голос твердили, що «Зоря» має здобути впевнену перемогу у протистоянні з Ужгородом. Проте, дещо інші плани мали Грозний та його хлопці.

Уже з перших хвилин матчу було зрозуміло, що підопічні В’ячеслава Вікторовича обрали на гру доволі обережну тактику із зазіханням на контрвипади. Це, напевно, перший матч за участі ведмедів, де такий підхід був більш, ніж вірним.

Футболісти Грозного грамотно і дисципліновано виконували вказівки тренера протягом перших п’ятнадцяти хвилин. Гравці луганського колективу, хоч і володіли територією, проте не могли створити нічого схожого на конструктивні дії. Натомість говерляни, відчувши невпевненість у діях опонентів, почали “ловити” сусідів зі сходу на контратаках. Ідейними натхненниками цих атакувальних “вилазок” стали Мякушко та Гришин на чолі з непоступливим Хльобасом. Однак, не вистачало останнього “творчого” пасу.

Такий перебіг подій явно не влаштовував Вернидуба. У пошуках виходу із непростої ситуації, гравці луганського клубу змінюють вектор ведення гри. Вони починають грати верхом, дальніми передачами на Пилипа Будківського, який завдяки майже двометровому зросту вигравав весь другий поверх.

Тривожним дзвіночком для “Говерли” став відрізок між 15 та 20 хвилинами. Двічі володінням Коваля загрожував Будківський ударами головою з вигідних позицій. Однак, Максим успішно продемонстрував, чому його називають найпереспективнішим голкіпером України. Свідченням цього стали 2 карколомні сейви, за що глядачі нагородили кіпера ужгородців оваціями. Здавалось, ще трохи і грізні луганчани, як то кажуть, дожмуть більш скромний у футбольному плані Ужгород. Зовсім трохи точності не вистачило “збірнику” Пилявському, щоб на 25 хвилині ударом головою після кутового не втілити у забитий м’яч атакувальні потуги одноклубників. Це була остання реальна нагода “Зорі” у першому таймі, аби розмочити сухі нулі на табло. Захисники “Говерли” зуміли призвичаїтись до запропонованого луганчанами вертикального футболу, тому Юрію Вернидубу нічого не залишалось, окрім того, як почухати лоба у намаганні придумати новий план підкорення “Говерли”. Трійко королів повітря – Вернидуб, Пилявський, Будківський були нейтралізовані намаганнями стрибучого Акакпо та атлетичним Ягодінскісом.

Гравці “Говерли” зуміли перевести гру у більш спокійне русло. Своє задоволення від цього не приховував й В’ячеслав Вікторович. Коуч припинив свій викид емоцій у технічній зоні і спокійно вмостився у комфортне крісло. Такий сценарій влаштовував ужгородців. Однак, цього було мало Мякушко і компанії. На 42 хвилині матчу говерляни зуміли продемонструвати ідеальну контратаку. Сергій Мякушко, “навозивши” у центрі поля кількох луганчан, віддає на Герасимюка. Той трохи пригальмовує атаку, дочікуючись підтрики з боку партнерів. Першим на допомогу прибіг Гришин, зробивши вчасне забігання у вільну зону, тим самим звільнив простір для удару Герасимюку. Дев’ятий номер ужгородців скористався послугою Валерія, пробивши з 20 метрів. Кіпер гостей Сантіні не зумів зафіксувати шкіряного. Мякушко не вибачив таку недбалість легіонеру гостей, виявившись першим на добиванні. 1-0! Трибуни шаленіють! Під акомпонемент овацій та усмішок вболівальників і закінчився перший тайм.

Дебют другої половини зустрічі нічим не відрізнявся від початку матчу. “Говерла” вичікувала можливості вибігти у стрімку атаку, “Зоря”, у свою чергу, вайлувато перекочувала м’яч переважно на своїй половині поля. Навіть подвійна заміна, проведена Вернидубом під час перерви, нічого суттєвого не змінила. Натомість, говерляни зусиллями Хльобаса на 65 хвилині могли подвоїти перевагу. Дмитро у прекрасному стилі накрутив на фланзі Каменюку, вийшов на ударну позицію. До воріт було приблизно 20 метрів. Цілив у дальню “дев’ятку”. На жаль, не вистачило кількох сантиметрів. Відразу ж після цього моменту Юрій Вернидуб використовує останню заміну. На полі з’явився джокер луганчан – Ліпартія. Грузин уже з перших хвилин перебування на газоні додав солідності атакам “Зорі”. Почали виникати моменти. На 80 хвилині матчу сам Джаба міг зрівнювати рахунок після пасу Тотовицього. До воріт було всього кілька метрів, однак десятий номер “Зорі” не влучив по м’ячу.

Вболівальницьке серце передчувало загрозу успішного результату. 84 хвилина: закидання на Будківського. Пилип “відклеївся” від Акакпо. Тоголезець фолить на підступах до карного. За виконання штрафного береться Желько Любеновіч. Удар…Майстерність не підвела серба. Прекрасний за виконанням удар у дальню “павутинку”. Коваль виявився безсилим.

Розігравши м’яч з центра поля, підопічні Грозного почали помітно нервувати. І вже на 90 хвилині поплатились за це: Любеновіч робить якісну скидку головою у карний господарів на Ліпартію. Грузин виявився спритнішим за пару центрбеків “Говерли”, і завдає удар по воротам Коваля. Максим кінчиками пальців дотягується до підступного шкіряного. Однак, цього виявилось недостатньо, аби зберегти нічийний результат для своєї команди. 1-2…”Говерла”, продемонструвавши якісний футбол, зазнає поразки на останніх хвилинах матчу.

P.S: Звертаюсь до Юрія Миколайовича Вернидуба! Будь ласка, навчіть своїх гравців принципам fair play, адже соромно, коли четверта команда чемпіонату, поступаючись одному із аутсайдерів, нехтує принципами чесної гри. Сором!

“Говерла” – “Зоря” – 1:2

Голи: Мякушко, 42 — Любеновіч, 84, Ліпартія, 90

Говерла: Коваль, Люлька (Качараба, 74), Акакпо, Ягодінскіс, Хомин (Каверін, 90+3), Тудосе, Герасимюк, Гришин, Фещук (Райчевіч, 75), Мякушко, Хльобас

Зоря:Сантіні, Опанасенко, Вернидуб, Пилявський, Каменюка, Чайковський (Ліпартія, 68), Малишев, Малиновський (Любеновіч, 46), Караваєв, Хомченовський (Тотовицький, 46), Будковський

Попередження: Ягодінскіс, Хомин, Герасимюк, Коваль, Райчевіч

Головний арбітр: Олександр Іванов

Ерделі Аттіла