18 травня – цей день в історії
1152 — У Пуатьє найбагатша спадкоємиця Європи Елеонора Аквітанська оголошена нареченою герцога Нормандського Генріха Плантагенета.
1268 — Єгипетські мамелюки захопили Антіохію.
1274 — Другий Ліонський собор проголосив хрестовий похід.
1291 — Єгипетські мамелюки захопили Акру — останню фортецю хрестоносців на Святій Землі.
1593 — Англійська Таємна Рада наказала заарештувати письменника Крістофера Марлоу.
1595 — Укладено Тявзінську мирну угоду, по якій Швеція повернула Росії землі, втрачені у Лівонську війну.
1642 — Заснований Монреаль.
1724 — Відбулася церемонія коронації російської імператриці Катерини I.
1727 — На російський престол зійшов 11-річний Петро II.
1753 — Указом російської імператриці Єлизавети створено перший у Росії Державний банк.
1781 — Іспанцями страчений лідер найбільшого повстання індіанців Перу Тупак Амару.
1792 — Російські війська вступили на терени Речі Посполитої з метою скасування устрою, встановленого «Конституцією 3 травня». Початок польсько-російської війни.
1804 — Наполеон проголошений імператором Франції.
1830 — У США почато промислове виробництво перших газонокосарок.
1848 — У Франкфурті на Майні відкрився перший загальнонімецький парламент.
1886 — У Севастополі спущений на воду перший російський сталевий броненосець «Чесма».
1888 — У США вперше продемонстрована перша грамофонна платівка.
1899 — У Гаазі почалася перша мирна конференція
1909 — У Парижі балетом «Князь Ігор» почалися Дягилевські вечори російського балету.
1915 — Під Ригою випробуваний перший у світі танк «Усюдихід».
1917 — У Києві почався I Всеукраїнський військовий з’їзд.
1918 — Внаслідок вибуху тротилу на хімічному заводі в Окдейлі (Пенсильванія, США) загинуло близько 200 осіб.
1918 — У Донбасі німецькі окупанти розстріляли 44 шахтарів.
1920 — Всеукраїнська православна Церковна рада проголосила Українську православну церкву автокефальною.
1927 — Американська кінозірка Номра Талмадж випадково залишила відбиток своєї ступні на незастиглому асфальті, що наштовхнуло на ідею створення в Голлівуді алеї відбитків ніг кінозірок.
1928 — Почався розгляд «Шахтинської справи» про антирадянську змову інженерів Донбасу.
1934 — У радянських політехнічних інститутах введено викладання історії і географії.
1935 — Розбився найбільший радянський літак «Максим Горький», 49 чоловік загинуло.
1940 — Герой Першої світової війни маршал Анрі Філіпп Петен призначений міністром оборони Франції.
1941 — Італійський герцог Сполето проголошений королем Хорватії Томиславом I
1942 — Німецька армія знищила залишки радянських військ на Керченському півострові.
1942 — У Берліні група підпільників атакували антирадянську виставку
1943 — Японський підводний човен потопив австралійський корабель-госпіталь «Кентавр», 299 чоловік загинули.
1944 — Розпочалась депортація кримських татар з батьківщини. Всього з Криму за постановою Державного Комітету Оборони СРСР на спецпоселення було вивезено понад 100 тисяч кримських татар.
1944 — У Туреччині після серії профашистських демонстрацій введений надзвичайний стан.
1944 — Після тижневого штурму загони 2-го Польського корпусу захопили монастир Монте-Кассіно, відкривши союзникам дорогу на Рим.
1945 — німецький адмірал Карл Деніц видав декрет, в якому заявив про непричетність німецької армії до звірств в концтаборах.
1949 — Відкритий перший в Нью-Йорку вертолітний майданчик.
1951 — ООН ввела економічні санкції проти Китаю у зв’язку з його підтримкою Північної Кореї.
1953 — Американська льотчиця Жаклін Кокран стала першою у світі жінкою, що подолала на літаку звуковий бар’єр.
1954 — Почалося повстання ув’язнених в 3-му табірному відділенні Степового табору в селищі Кенгір (Казахстан).
1956 — ЦК КПРС закликав комсомольців їхати на будівництво шахт Донбасу.
1957 — Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу «Про створення Сибірського відділення Академії наук СРСР».
1960 — Три священики заявили, що бачили чудовиська в озері Лох-Рі (Ірландія).
1965 — В Дамаску повішений резидент ізраїльської розвідки в Сірії Елі Коен.
1967 — Главою КДБ призначений Юрій Андропов.
1974 — Індія стала шостою державою, що одержала атомну зброю.
1980 — Відкрили Івано-Франківський художній музей.
1980 — Внаслідок виверження вулкану Святої Олени в штаті Вашингтон загинули 57 осіб
1981 — У Цюріху американський бігун Рональдо Нехеміа першим в істории пробіг 110 метрів з бар’єрами швидше 13 секунд.
1982 — У звітній доповіді на XIX з’їзді лідер комсомолу Борис Пастухов згадав ім’я Леоніда Брежнєва 38 разів.
1985 — У газеті «Правда» з’явилася рубрика «Тверезість — норма життя».
1990 — У Франції встановлений рекорд швидкості потягів (515,3 км/год)
1991 — Гелен Шерман стала першою англійською жінкою, що піднялася в космос (разом з радянським екіпажем).
1992 — Вірменська армія захопила Лачинській коридор між Вірменією і Карабахом
1992 — Прийнята конституція Туркменії
1994 — Лідер Соціалістичної партії України О. Мороз вперше обраний головою Верховної Ради.
1994 — Завершене виведення ізраїльських військ з Сектору Газа.
1996 — У Тайвані створена піраміда з іграшкових кубиків заввишки 25,05 м.
1997 — Ірландка Бріджет Діррен одержала диплом з відзнакою Національного університету у віці 102 років (світовий рекорд).
1998 — Тисячі студентів захопили будівлю парламенту Індонезії в Джакарті, що спричинило падіння 32-річного режиму Сухарто.
1999 — В Криму здійснено невдалий замах на міського голову Сак Володимира Шевцова.
1999 — Уряд Канади після річних дискусій заявив, що він не регулюватиме і не контролюватиме Інтернет в країні.
2001 — Почалася технічна частина операції з підйому підводного човна «Курськ».
2005 — Ратифікацією Оттавської конвенції Україна остаточно зобов’язалася позбутися п’ятого найбільшого арсеналу протипіхотних мін у світі.
В цей день народились
1048 — Омар Хаям, перський і таджицький поет, математик і філософ.
1525 — Джордж Гаскойн, англійський поет, драматург.
1610 — Стефано делла Бела, італійський гравер.
1788 — Г’ю Клаппертон, англійський дослідник Африки, що перетнув Сахару з півночі на південь.
1850 — Олівер Гевісайд, англійський фізик, що передбачив існування іоносфери.
1868 — Микола II, останній російський імператор.
1869 — Рупрехт Віттельсбах, німецький фельдмаршал, кронпринц Баварії, головний командувач німецьких військ в битві на річці Сомма (1916), військовий історик.
1872 — Бертран Рассел, англійський філософ, логік, математик, Нобелівський лауреат
1895 — Августо Сандіно, національний герой Нікарагуа
1897 — Франк Капра, американський кінорежисер, володар трьох «Оскарів» («Це трапилося одного разу вночі», «З собою не понесеш», «Чому ми воюємо»).
1901 — Вінсент дю Віньйо, американський біохімік, дослідник гормонів, Нобелівський лауреат.
1908 — Микола Пілюгін, російський вчений, творець ракет-носіїв.
1912 — Річард Брукс, американський кінорежисер, володар «Оскара» («Шкільні джунглі», «Брати Карамазови», «Елмер Гентрі»).
1913 — Шарль Трене французький співак, автор пісень, кіноактор.
1914 — Борис Христов, болгарський оперний співак.
1920 — Іоанн Павло II, Папа Римський (1978–2005)
1933 — Бернадетт Ширак, дружина президента Франції Жака Ширака.
1933 — Валентина Ананьїна, російська кіноакторка (Комуніст, Летять журавлі, Кар’єра Діми Горіна, Я крокую по Москві, Щит і меч)
1937 — Жак Сантер, люксембурзький політик, голова Європейської Комісії
1947 — Даррелл Суїт, ударник групи «Назарет»
1957 — Мішель Крету, німецький музикант, засновник і лідер групи «Енігма»
1960 — Яровіні Куррі, фінський хокеїст.
1962 — Сандра, німецька поп-співачка.
1964 — Костянтин Калачев, засновник російської Партії любителів пива
1967 — Хайнц Френцен, німецький автогонщик «Формули-1», пілот «Джордана»
1968 — Сергій Мартинов, білоруський спортсмен, бронзовий призер Олімпіади-2000 в кульовій стрільбі
1969 — Денніс Бергкамп, голландський футболіст, нападник «Арсеналу»
1972 — Тернер Стівенсон, канадський хокеїст, нападник «Нью-Джерсі Девілс»
1975 — Ірина Караваєва, російська спортсменка, олімпійська чемпіонка 2000 року в стрибках на батуті
1976 — Олег Твердовський, російський хокеїст,
1979 — Міхал Мартікан, словацький спортсмен, віце-чемпіон Олімпіади-2000 у веслуванні на каное.
1979 — Маріуш Левандовський, польський футболіст, захисник ПФК Севастополь.
Цього дня померли
1800 — Олександр Суворов (* 24 листопада 1729 р.), російський полководець, фельдмаршал
1955 — Микола Дужий, підхорунжий УГА, секретар Головної Управи товариства «Просвіта», секретар президії УГВР (* 13 грудня 1901 р.).
Джерело: karpatskijobjektiv.com Опубліковано: 18.05.15 05:00
Коментарі до новини