Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила законопроект про правовий режим воєнного стану. За відповідне рішення проголосували 254 нардепи. Документ до парламенту вніс Президент Петро Порошенко.

Панічні чутки не відповідають дійсності

Закон ще навіть не підписаний главою держави, однак ця новина одразу наробила галасу в українському суспільстві. Чутки та нехитрі медіа-маніпуляції, можливо й не без участі російської пропаганди, спричинили паніку в наших співгромадян. Чимало людей подумали, що рішення парламенту означає негайне введення воєнного стану. І тут понеслося. Сарафанне радіо та соціальні мережі зробили свою справу, підігріваючи соціальне напруження.

Однак воєнний стан в Україні ніхто не впроваджував. Депутати лише визначили правові підстави функціонування такого режиму окремим законом. Президент Петро Порошенко заявив, що його буде запроваджено лише в разі повномасштабного наступу на Україну. А завдяки закону громадяни тепер можуть зрозуміти, про що в такому випадку йтиметься. І хоча центральні ЗМІ досить швидко розвіяли панічні чутки, дехто досі впевнений, що в Україні запровадили воєнний стан.

ВС може вводитися в окремих регіонах

Законом передбачається, що воєнний стан вводиться згідно з указом Президента на всій території України або в окремих її регіонах, затверджених Верховною Радою, і припиняється після закінчення терміну, на який його було введено. Саме рішення про воєнний стан пропонує Президент, а схвалює парламент. Тобто одноосібно воно не прийматиметься.

Військові адміністрації

Аби контролювати ситуацію та ухвалювати термінові рішення, на територіях дії воєнного стану можуть створити військові адміністрації. Їх керівників призначає Президент, а контролюють Генштаб та уряд. У документі прописані заходи, яких може вживати командування спільно з військовими адміністраціями для встановлення правового режиму воєнного стану.

Трудова та військово-квартирна повинність

Зокрема вони мають право встановлювати посилену охорону стратегічно важливих об’єктів, вводити особливий режим їхньої роботи й запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб. Примусовим може бути залучення до оборонних робіт, наприклад, до риття окопів. Однак на час залучення людини до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за нею після закінчення виконання робіт зберігається відповідне робоче місце.

Також можуть установлювати на території, де введений воєнний стан, для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність – до цивільних мають право підселяти військовослужбовців.

Усе для фронту, усе для війни…

Військові адміністрації зможуть використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ та організацій усіх форм власності для потреб оборони, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності чи держпідприємств. Окрім цього, військове командування й адміністрації можуть вилучати в підприємств, установ та організацій навчальну й бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини.

В умовах воєнного стану військове командування та адміністрації мають право регулювати роботу телекомунікацій, поліграфічних підприємств і видавництв, забороняти торгівлю зброєю, хімічними речовинами, алкогольними напоями; встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації ліків, до складу яких входять наркотичні засоби.

Відшкодування збитків

Однак у статті 23 передбачено відшкодування збитків, завданих під час дії воєнного стану, або повернення власникам майна, що збереглося. Якщо не було здійснено попереднє повне відшкодування вартості вилученого майна, це тягне за собою наступне повне відшкодування його вартості. Тобто якщо майно, яке було примусово відчужене в юридичних і фізичних осіб, після скасування режиму воєнного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати в судовому порядку його повернення чи надання взамін іншого майна, якщо це можливо.

Обмеження свободи та комендантська година

Окрім того, військове командування та військові адміністрації можуть запроваджувати комендантську годину, а також «інтернувати», тобто ізолювати (примусово оселяти), тих, хто становить загрозу, в тому числі й громадян інших держав. Також можуть установлювати особливий режим в’їзду та виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців й осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів аж до цілковитої заборони, перевіряти документи, а в разі потреби здійснювати огляд приміщень, речей, вантажів, службових приміщень і житла громадян.

В умовах воєнного стану також забороняється проведення масових зібрань (акцій, мітингів, страйків). Не можна змінювати Конституцію України та АР Крим, проводити вибори Президента України й вибори до парламенту та органів місцевого самоврядування, всеукраїнські й місцеві референдуми.

Заборона політичних партій

Окрім іншого, у законі йдеться й про право військового командування та адміністрацій розглядати питання діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, пропаганду війни, насильства, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

Під час воєнного стану не можна змінювати владу

У статті 10 закону йдеться про неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану. Зокрема не можуть бути припинені повноваження Президента України, ВРУ, Кабінету Міністрів, уповноваженого парламенту з прав людини, а також судів та органів прокуратури України. А стаття 11 чітко декларує, що в разі закінчення строку повноважень глави держави під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного після скасування воєнного стану Президента України.

Це питання викликало дискусії як у Верховній Раді, так і безпосередньо в суспільстві. Зокрема наводились історичні приклади, коли зміна влади під час війни в кінцевому результаті виявилася вдалим рішенням.

Уся влада в одних руках

У той же час чимало експертів та юристів вбачають певну небезпеку, що може виникнути сьогодні або в майбутньому, якщо цей закон буде підписаний Президентом і набере чинності. Зокрема документом передбачено, що в період воєнного стану повноваження Президента України не можуть бути призупинені чи обмежені. Таким чином, глава держави отримує реальні важелі утримання влади в разі загрози усунення його з посади. Окрім того, у випадку введення воєнного стану повноваження з управління в регіонах будуть зосереджені в руках військового командування (Генштабу та підрозділів ЗСУ) і військово-цивільних адміністрацій. Ураховуючи те, що Президент є Верховним Головнокомандувачем ЗСУ, а військово-цивільні адміністрації, згідно із законом, створюються його рішенням, фактично може відбутися перерозподіл влади в державі на користь Президента. Окрім того, експерти наголошують на нечіткості норми закону про термін, на який вводиться військовий стан. Це може послужити підставою для того, аби встановити такий режим, наприклад, до закінчення АТО або вирішення збройного конфлікту.

Руслан ФАТУЛА