У післяобідню пору 26 червня до Ужгородського міськвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що в закинутому будинку по вул. Богомольця чути плач дитини.

На місце події виїхали працівники міліції та фахівці служби у справах дітей Ужгородської міської ради. Під час огляду приміщення у одній з кімнат правоохоронці виявили малюка, якому близько  2 років. Після цього правоохоронці стали вживати заходи щодо встановлення особи покинутого хлопчика та його батьків. Відтак знайдену дитину доставили в дитячу лікарню, де він знаходиться до цього часу.

Після цього правоохоронці через засоби масової інформації повідомили громадськість, що розшукують батьків дитинки й виставили його фото.

Як розповіли нашому виданню працівники відділу кримінальної міліції у справах дітей УМВС, після оприлюднення інформації в ЗМІ у міліцію зателефонувала одна ужгородка, яка повідомила, де можна знайти матір цього малюка. Згодом оперативники вирахували та затримали молоду жінку, яка під час розмови зізналася, що залишила там дитину. 

– Оскільки син заснув, я залишила його й закинутому будинку, а сама пішла на «п’яний» ринок, щоби щось купити. – розповідає виданню «Карпатського об’єктиву» мати хлопчика Юлія. – До цього я жила в Оноківцях, де винаймала кімнату, а потім залишилася без житла. Тому й мала намір провести невеликий час в цьому закинутому помешканні, поки знайду десь житло. Сина обов’язково заберу, але поки що не маю де жити. Свого часу моя мати розлучилася з батьком і… стала співмешкати з моїм чоловіком. Це й стало причиною того, що ми з ним розлучилися півроку тому і я, практично опинилася на вулиці. Ці дні я ночувала у своєї подруги. Підшукую собі роботу і сподіваюся, що невдовзі влаштуюся, оскільки вже пройшла співбесіду.

Під час нашої розмови Юлія плакала. У міській лікарні побачивши свою кровинку молода жінка знову заплакала й побачивши свою дитину, яку до неї привели, обійняла і знову залилася сльозами. 

Медики Ужгородської дитячої лікарні розповіли нашому виданню: «Перші два дні, коли доставили знайденого хлопчика, він нічого не говорив. Згодом освоївся і почав вимовляти якісь слова, але ми нічого не розуміли. Дитинка  хороша, добре поводиться. Вже звик до діток, адаптувався і навіть став капризувати. Наразі йому потрібні підгузники. Видно, що дитина доглянута, була одягнута в добротний одяг.»

Хочеться сподіватися, що Юлія забере сина і у них все складеться добре. Можливо, на схилі літ він стане для неї надійною опорою.

Іван ЛАДЖУН