Цієї осені на Виноградівщині планують відкрити перший в області хоспіс. На нього чекають десятки невиліковно хворих людей. Адже в цьому паліативному центрі вони нарешті зможуть отримати якісну медичну та соціально-психологічну допомогу.

Тож про те, що це має бути за установа і як удалося втілити в життя цей проект, говоримо з одним із його ініціаторів – головою Виноградівської райради Олегом Любімовим.

– Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея відкрити хоспіс?

– Ідея створення паліативного центру на Виноградівщині з’явилася ще у 2006 році. Тоді депутатський корпус районної ради мав змогу відвідати хоспіс в Івано-Франківську. Ми на власні очі побачили, що це таке.

Хоспіс – це лікарня для надання медичної допомоги невиліковним хворим із безповоротним прогресуванням хвороби. Заклад забезпечує комплексну підтримку людини від моменту встановлення невиліковного діагнозу.

Відтак на сесії райради депутати одноголосно прийняли програму створення на Виноградівщині хоспісу. Перший крок, який нам удалося реалізувати, – відкриття хоспісної палати в райлікарні. Другий – запровадження виїзної паліативної служби, аналогів якої на той час ще не було в країні. І третій крок, який ми тепер реалізуємо, – це будівництво обласного хоспісу.

– Нині у Виноградові діють хоспісна палата та виїзна паліативна служба?

– Так, це стало можливим завдяки «Агенції місцевого розвитку», яка активно зайнялася пошуками позабюджетних коштів для виконання програми.

Перший наш успіх прийшов у 2008 році. Тоді ми виграли 20 тис. євро. На ці кошти зробили ремонт та облаштували новітнім обладнанням хоспісну палату на чотири ліжко-місця в пульмонологічному відділенні лікарні, що у Виноградові. Грант був виграний за допомогою мережі нідерландських благодійних фондів. Ці кошти були успішно освоєнні. Тож із 2009 року у Виноградові функціонує хоспісна палата при лікарні.

Відтак ми взялися за створення виїзної консультативної служби для паліативних хворих. Можу сказати тільки те, що такої в межах України на той час ще не було. Ця служба була створена у 2010 році й діє понині.

– Коли і як розпочалося будівництво хоспісу ?

– У 2011-му ми подали на грантовий конкурс свій проект, і наступного року його визнали переможцем. Ішлося про трохи більше як 1 млн євро, який був поділений між нами та Польщею. Там за ці гроші осучаснили діючий паліативний центр, а в нас стартувало будівництво. Тож із липня 2013 року Виноградівщина почала втілювати в життя проект вартістю 750 тис. євро.

– Під споруду хоспісу реконструювали будівлю колишнього штабу військової частини?

– Саме так, стара будівля, розташована на околицях Виноградова, була розібрана, залишилися тільки основні опорні стіни. Відповідно до проекту ми зробили перепланування, провели воду, каналізацію, газ, електрику тощо. Територію (близько 1 га) очистили від чагарників. Тут має бути гарний парк для пацієнтів хоспісу.

На сьогодні в головному корпусі ведуться облицювальні роботи, будемо заливати підлогу.

Сама будівля двоповерхова, з мансардою. Там можна розмістити дитяче відділення хоспісу чи келії для монашок і монахів, які погодилися допомагати в цій справі.

До слова, основний наш помічник – церква, адже саме духовенство чи не найбільш ефективно вирішує питання надання паліативної допомоги. На старті проекту ми підписали угоду-меморандум з основними християнськими церквами Виноградова. Вони готові надавати нам підтримку не тільки духовну, але й волонтерську. Монахи проводитимуть час із хворими, допомагатимуть медичному персоналу.

– Чи сформована вже команда працівників хоспісу?

– У рамках заходів з реалізації цього проекту окремим пунктом прописане навчання медичного персоналу. І на це виділена певна сума коштів. На сьогодні 30 медичних працівників: няньок, медсестер, лікарів – пройшли відповідне стажування в Польщі, Словаччині, Івано-Франківську. Частина з них отримала сертифікати відповідного рівня. Тож підготовлений персонал у нас є. Медичне обладнання закупить Виноградівська райрада в рамках співфінансування.

Будемо сподіватися, що у вересні закінчимо будівельну частину.

– Паліативна допомога, яку надаватимуть пацієнтам хоспісу, буде безкоштовною?

– Пацієнтів частково утримуватиме держава, а частково вони самі оплачуватимуть своє перебування в хоспісі. Варто наголосити, що заклад буде розрахований на понад 25 ліжок і стане центром з надання паліативної допомоги для мешканців Виноградівського, Берегівського, Іршавського та Хустського районів.

– Хоспіс мали ввести в експлуатацію ще 2014 року. Чи не так?

– За оптимістичними сценаріями, хоспіс дійсно мав відкритися в жовтні 2014-го. Але зважаючи на політико-соціальні проблеми в країні, будівництво затягнулося. Добре, що наші європейські партнери пішли нам на зустріч і трохи відтягнули крайні терміни здачі об’єкта. Нині будівництво майже завершується. Тож будемо сподіватися, що перший на Закарпатті хоспіс відкриють уже восени.

Христина БІКЛЯН