27 серпня відбулась друге пленарне засідання 23 сесії Закарпатської обласної ради. Воно стало першим із часу призначення Геннадія Москаля головою ОДА і одразу продемонструвало, що у Закарпатті знову намітились тенденція до протистояння по лінії губернатор – обласна рада.

На порядку денному було понад 40 питань. Однак першу половину робочого дня народні обранці слухали виступи закарпатського силового блоку, а саме обласного прокурора Володимира Янка, начальника закарпатської міліції Сергія Князєва, та очільника обласного СБУ – Олега Воєводіна щодо розслідування подій у Мукачеві 11 липня цього року. Вони повідомили, що створено міжвідомчу слідчу групу з працівників прокуратури, УМВС та УСБУ, розслідування триває і взято на особистий контроль Генпрокуратурою. За фактом інциденту відкрито 22 кримінальні провадження. Оцінка діям всіх учасників цих подій буде дана за результатами розслідування у судовому порядку. Народні обранці задавали силовикам масу різних запитань, подекуди довго коментуючи їх, частенько відхиляючись від теми.

Потім перейшли до розгляду питань порядку денного. Через брак часу один за одним депутати приймали рішення, здебільшого, без заслуховування доповідачів. Робота йшла швидко з посиланням на те, що депутати вже все обговорили на засіданнях комісій. Зокрема народні обранці прийняли рішення про утворення постійних комісій облради, про створення агропромислового комплексу «Закарпатоблагроліс», про обласну цільову програму «Власний дім», про присвоєння імені Тиводара Легоцького краєзнавчому музею та багато інших. Окрім того, вони внесли зміни до ряду важливих програм, що фінансуються з обласного бюджету, а також призначили головного лікаря Солотвинської алерголікарні, директора Домбоківської школи інтернату та ін. Деякі рішення депутати відхили, зокрема відправили на доопрацювання Статут обласного виробничого об’єднання «Фармація», відмовились виділити 1 мільйон гривень організації інвалідів. Після виступу сільської голови із Солочину депутати відмовились погодити деякі клопотання про розробку родовищ мінеральних вод місцевим підприємцям.

Загалом депутати досить легко приймали рішення за рішенням доки не дійшли до розгляду проекту перспективного плану формування територій громад Закарпаття. Передбачалося створення 94 таких об’єднань. Дане рішення мало стати основою для проведення адміністративно-територіальної реформи на території області. Та незважаючи на це, «За» проголосували лише 24 депутати. А пропозиція про поіменне голосування набрала ще менше голосів.

Окремими пунктами йшли питання про утворення Тячівської та Вільховецької територіальних громад, які вже пройшли всі необхідні процедури відповідно законодавства, і сподівалися провести осінні вибори на новій основі. Першою була Тячівська громада. І знову провал. Пропозиція за поіменне голосування безуспішно ставилася кілька разів. Весь цей час депутати закликали один одного голосувати за таке «хороше рішення», і щоб «перша ластівка полетіла…». Врешті голова облради Володмир Чубірко оголосив перерву, щоб провести консультації з депутатами. Однак і це не допомогло. Після перерви голосів «за» вже було значно більше, однак їх все одно не вистачило для прийняття цього рішення.

Та найцікавішим є те, що під час розгляду питань про об’єднання громад на засіданнях постійних комісій та президії обласної ради жодних застережень з приводу цих тем не виникало. Більше того, під час обговорення вже у сесійній залі не було озвучено ні причин відмови депутатів підтримати об’єднання Тячівської громади, ні жодних обґрунтованих заперечень проти голосування. Щоправда хтось із депутатів заговорив, мовляв треба аби юристи роз’яснили. У залі почувся легкий сміх, а голова облради пояснив, що без юридичного висновку це рішення не потрапило б на голосування. Про свою підтримку даного рішення заявили керівники фракцій БЮТ та групи «Закарпаття». Просив підтримати і публічно віддав свій голос за це рішення і голова обласної ради Володимир Чубірко. Однак жодного результату це не дало.

Облишивши врешті Тячівську громаду, депутати перейшли до голосування за об’єднання Вільховецької громади. Із залу почувся благаючий заклик: «ну давайте хоч одну приймемо!». Однак не судилося. Знову провал.

І саме в цей момент губернатору увірвався терпець. Геннадій Москаль, який протягом усього засідання спокійно спостерігав, і вимовив хіба кілька реплік різко підірвався зі свого місця в президії, і голосно заявив: «Це політичні питання? Що ви дурака з мене робите? Я буду мати всі прізвища тих, хто не голосував за це. Виборці про це будуть знати» – сказав голова ОДА прямуючи до виходу із зали. Перед цим, звертаючись до депутатів він також додав: «Нікого ніхто примушувати не буде. Але якщо ми не даємо об’єднуватися громадам, міністерство регіонального розвитку не дасть нам 119 мільйонів на розвиток». Покинувши сесійну зал Геннадій Москаль демонстративно грюкнув дверима, що аж стіни затряслись. А присутні громадські активісти, ймовірно сприйнявши це як заклик, взялись гучно вигукувати: «Ганьба! Ганьба!». В цей момент народні обранці по одному почали покидати сесійну залу. А голові облради нічого вже не залишалось, як поспішно заявити, що інші питання переносяться на наступне засідання. Сесію так і не закрили, хоча у порядку денному залишилося всього декілька пунктів, зокрема і звернення до вищих органів влади щодо необхідності відновлення СЕЗ «Закарпаття», кредитування водоканалів та інші.

Численні ЗМІ заявляють, що об’єднання громад не підтримали депутати від «Єдиного центру». Однак про це говорити ще принаймні зарано, адже поіменного голосування так і не відбулося. Тому достовірність подібних заяв журналістів із посиланням на почуті у залі розмови депутатів є вельми сумнівним джерелом. Можливо, голова ОДА дійсно виконає свою обіцянку і проллє світло на прізвища тих депутатів, які з певних причин відмовилися голосувати за ці питання.

Варто також зазначити, що механізми об’єднання громад є не до кінця зрозумілими багатьом простим закарпатцям, депутатам сільських та міських рад і навіть місцевим чиновникам. З цієї причини чимало наших краян досить критично сприймають ці питання. Враховуючи даний факт можна зрозуміти небажання деяких обласних депутатів голосувати за це рішення, принаймні зараз. І не обов’язково суто з політичних причин, як вважає очільник ОДА Геннадій Москаль.

Так чи інакше ситуація, яка склалася скоріше за все свідчить, що у Закарпатті знову почалося протистояння по лінії обласна рада – голова ОДА. Важко повірити у якусь випадковість, коли на носі вибори. З цієї самої причини думка про те, що конфронтації не буде і депутати швидко дійдуть згоди з губернатором також виглядає малоймовірною.

Руслан ФАТУЛА