Майстер із Чомонина плете віники на майстер-класі Дерцен-фесту

Після збору винограду, сушіння червоної паприки третя масова робота закарпатців – в’язання віників із сорго. Традиційно цим займаються в угорських селах. Найбільше віників у краї в’яжуть у Великій Доброні Ужгородського району та в Чомонині на Мукачівщині. Тут це прадідівська праця. Майстри непогано заробляють, бо за хороший віник кожна господиня добре заплатить. Ґазди вже зрізали й зібрали сорго – рослину, з якої плетуть віники. Зазвичай цим займаються в кінці вересня – на початку жовтня. Головне – встигнути до сезону довгих осінніх дощів. Для того, аби плести віники, сорго треба зрізати, посушити й вичесати насіння. Придатні до в’язання віників вершки рослини. Робота зі збору кропітка: треба вручну гострим ножем зрізати півметра-метр від вершка. Усе, що нижче, лишається на корм домашнім тваринам. До речі, насіння сорго полюбляють кури. У селах, що спеціалізуються на вирощуванні цієї рослини, нею засівають гектари, а один ґазда плете віники тисячами. Та все одно купити хороший виріб – проблема, бо масовий товар, хоча й ручної роботи, не надто якісний. Тому деякі ґазди з долинянських сіл переймають досвід майстрів із Чомонина та Великої доброні. От Василь Когутич, фермер із Ракошина, уже понад два десятки років вирощує сорго, аби робити файні віники собі, рідні й тим, хто ще встигне купити.

– Колись придбав насіння в одного чомонинця, – розповідає чоловік. – З того часу засіваю вдома кілька соток. Робота з цією рослиною кропітка: догляд за нею, як за кукурудзою, тобто треба двічі покопати, виполоти. А цього року через засуху сорго ріденьке. Але ті віники, що сам нав’яжу вдома, не зрівняються з базарними. Ті рідкі й швидко ламаються. Мої служать і по року! Уже навіть пропонували збільшити виробництво, але оскільки для мене це не спосіб заробітку, то не погодився. Один віник, маючи практику, можна зв’язати за півгодини. Робота це чоловіча, бо стебла сорго треба сильно зв’язувати, аби віник не розпадався. Для процесу потрібні більші й менші стебла. Більші вкладають усередину виробу, меншими обшивають віник ззовні. Для шиття знадобиться голка із велосипедної спиці та шпагат. Готові віники чомонинці та великодоброньці на місцевих ринках продають по 25–35 грн. За цим товаром приїжджають перекупники з усієї країни, тож закарпатський віник можна купити й на Дніпропетровщині. Уже, правда, дорожче.

Тетяна КОГУТИЧ

Джерело: karpatskijobjektiv.com Опубліковано: 19.10.15 13:22 Карпатський Об'єктив