Так кажуть уже не лише закарпатські, а й столичні метри живопису

Іван ІВАНОВЧИК змалював будівлю, що дала притулок пленеристам

Міжгірський район — попереду всіх за кількістю краєвидів і сцен сільського життя, які перекочували на полотна художників. Її красу раніше розкривали Федір Манайло, Йосип Бокшай, Адрій Коцка, нині це роблять Василь і Петро Свалявчики з Ужгорода, Золтан Мічка, Іван Івановчик і Олександр Андяловші з Мукачева, Микола Влад із Солотвина на Тячівщині, Василь Шиндра, Василь Сенько, Іван Вегеш із Міжгірщини. І наймолодшому, 19-річному Андрію Ченьку з райцентру є від кого вчитися…

Ми навмисне зупинилися лише на цих прізвищах, бо насправді художників, які змальовують закарпатську Верховину, є набагато більше. Пояснення полягає в тому, що саме названі живописці взяли участь у четвертому за рахунком пленері під назвою «Околиці Синевира».

Але досі йшла мова лише про закарпатців. Нині ж географія пленеру поблизу славнозвісного Синевирського озера, який має постійну назву «Околиці Синевира», розширилася завдяки гостям з інших регіонів України. Сюди приїхали Президент Національної академії мистецтв України, ректор Академії образотворчого мистецтва і архітектури України, доктор мистецтвознавства, лауреат державної премії ім. Т.Г.Шевченка Андрій Чебикін. Гурт пленеристів збагатили й Володимир Нечепоренко з Харкова, киянин Микола Шутько. Костянтин Могливський три роки тому переїхав до смт. Буча, що неподалік столиці України, раніше ж проживав у Луганську.

Десятиденний «марафон» гостинно прийняв на своїй закарпатській дачі колишній наш краянин, нині житель Києва, кандидат фармацевтичних наук, заслужений працівник охорони здоров’я України, депутат Верховної Ради України одного з минулих скликань Михайло Сятиня. Запрошував учасників, домовлявся з ними Василь Шиндра — керівник громадського об’єднання художників Міжгірського району «Карпатські кольори», уродженець села Синевир.

До слова, три попередні пленери теж відбувалися на обійсті Михайла Сятині —справжньому осередку образотворчого мистецтва.

Пленеристи змальовували береги Тереблі і Чорної Ріки, гору Кам’янка, побут сільських жителів. Відкриттям стала подорож до присілку Перенизь, на більш ніж кілометрову висоту над рівнем моря. Художники діставалися сюди майже дві години всепрохідною вантажівкою. Людський осідок з чотирма десятками дворогосподарств не втратив рис первозданності у побудові жител, звичаях горян.

• Коли вибралися на самий верх, утому немов рукою зняло, — сказав у розмові народний художник України, почесний академік Національної академії мистецтв України Золтан Мічка. — Там, на верхотурі ми зіткнулися з красою, яку неможливо передати словами. Її можна лише змалювати.

Золтан МІЧКА повідомив: художники ініціюватимуть створення в Міжгір’ї центру образотворчого мистецтва. Це допоможе шукати і розвивати таланти у глибинці.

Народний художник України Василь Свалявчик саме у дні пленеру відзначив свій 62–ий день народження. Поділився секретом, що більшу половину творчого життя подорожує з мольбертом по Міжгірщині, саме тут найчастіше знаходить творче примирення між порухами пензля і пориваннями душі.

• Тут усе надзвичайно мило, навіть прості люди цікавляться мистецтвом, що видно вже з їхніх запитань. Мабуть, через те, що художники у цих місцях бувають часто, — висловлює свої міркування киянин Микола Шутько.

А от заслужений архітектор України, лауреат обласної премії ім. Й.Бокшая та А.Ерделі Олександр Андяловші згадуватиме пленер ще й завдяки кільком кілограмам першосортних боровиків. Каже, що їхні запахи будуть спомином про синевирські околиці.

Пленеристи кращими словами відгукуються про 62-річного жителя присілка Перенизь Федора Калинича. Депутат п’ятьох скликань Синевирсько-Полянської сільської ради, він добре знає історію свого населеного пункту. Розповідати про нього може годинами…

Не втримався від захоплень високогірним пленером і високий столичний гість — Президент Національної академії мистецтв України Андрій Чебикін. На його переконання, цей творчий «з’їзд» на Міжгірщині зайвий раз доводить вірність місцевих художників традиціям закарпатської школи живопису.

Василь БЕДЗІР

На фото автора:

Андрій ЧЕБИКІН (справа) і Василь ШИНДРА на пленері в Синевирі;

Василь СЕНЬКО та Василь Шиндра зручно влаштувалися на ганку;

художники приїхали з високогірного Перенизя;

Василь СВАЛЯВЧИК із сином Петром повернулися зі свіжими роботами;

двоє Василів — СВАЛЯВЧИК і Шиндра — давні друзі-пленеристи;

Золтан МІЧКА планує створити в Міжгір’ї центр образотворчого мистецтва;