Останній же за часом сакральний об’єкт у Перечині – Хресна дорога на горі Гурка, звідки видно все місто та далекі околиці. На вершині стоїть десятиметровий дерев’яний хрест. Біля підніжжя пагорба – старий цвинтар, повз нього впорядковано дорогу, встановлено підпорні стінки. Виконав ці роботи словацький підприємець Штефан Вальо, який вже 19 років веде бізнес у Перечині і бере активну участь в розвитку міста. 2009 року пан Вальо став «Почесним громадянином міста Перечин».

Що ж до Кальварії, то до художнього оформлення її 15 каплиць, які світяться вночі, доклалися ще й перечинські родини. Кожна каплиця містить усередині майстерно виконану фреску, ікону, яка відображає шлях Ісуса Христа на Голгофу, а також написані тут імена жертводавців.

Хрест на горі та Хресна дорога – святиня всіх релігійних конфесій, що діють на території міста. Зроблено зусиллями релігійних громад, міської влади й спонсорів. Хрест, який став символом віри, примирення, взаємопорозуміння, взаємоповаги, оберегом, було освячено 24 березня 2002 року в першу неділю Великого посту. До хреста тоді прийшли вірники трьох найчисленніших конфесій Перечина – римо-та греко-католики, православні. У Великодню п’ятницю 2008 року було освячено Хресну дорогу (Калварія), яка символізує останній мученицький земний шлях Ісуса Христа.

Хресна дорога стала родзинкою міста, її залюбки відвідують туристи, а настоятелі Свято-Миколаївських храмів – православного і греко-католицького, а також римо-католицького костела Св.Августина разом зі своїми прихожанами регулярно організовують і проводять майже тригодинну хресну ходу з молебнями, хрестом та коругвами. Серед паломників багато молоді, людей похилого віку, які опираються на ціпок, з різних сіл Перечинщини. Часто ходу очолює єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Преосвяченний владика Мілан Шашік.

Тут можна побачити людей і у будні.

–Коли мені важко, не можу прийняти рішення, то йду сюди. Молюся, залишаюся наодинці зі своїми думками, звертаюся до Бога про допомогу. Піднімуся на гору, стану біля хреста, подивлюся довкола і подумаю собі: світ гарний – тільки радій і дякуй Господу за все. Повертаюся додому іншою, – звіряється мені пані Марта.

–Для мене Хресна дорога – це Божа благодать, – Оксана із Зарічева небагатослівна.

–Під час Хресної дороги молюся, пригадую гріхи, каюся. На душі стає легше, хочу робити тільки добрі справи, пробачаю зятеві всі витівки, – зізнається жінка в сірій куртці.

60-річний пан Василь каже, що після паломництва на Гурку ще більше цінує життя, яке дав йому Господь.

Тетяна Грицищук, фото автора