Півтора року тому на фасадах мукачівських будинків почали з’являтися нові адресні металеві таблички із номерами будинків та назвами вулиць, площ. Для зручностей іноземних туристів є написи латиникою. На табличках зображено покровителя міста – Святого Мартина.

Адресні таблички естетично привабливі, але незручні для прочитання – одразу і не помітиш, бо зливаються з кольором фасаду будинку. Окрім того, на невеликих темно-коричневих таблицях бежевим кольором написана інформація дрібним шрифтом. На багатьох відсутні номери будинків, або прикріплені на другому боці стіни. Звернула увагу, що написано тільки прізвища людей, без імен. Для прикладу зазнімкувала назви декількох вулиць, зокрема, імені українського дисидента і письменника Василя Стуса, будителя підкарпатських русинів Олександра Духновича (див.фото).

Сфотографувала таблицю із «Духновичем», яка виготовлена і встановлена ще у радянські часи. Таблиця стоїть, служить водіям, пішоходам, велосипедистам, людям з вадами зору, її видно у хмарну погоду, сутінки та в темну пору доби. Натомість штукатурка осипається, навіть видно цеглу. А той, хто без особливих зусиль побачить на фото корчми адресну таблицю «Духновича», отримає подарунок.

Прикладом недоопрацювання є будинок за №1 по вулиці Лайоша Кошута, видатного діяча угорської національно-визвольної боротьби, почесного громадянина міста. Добре і здалека видно, що це будинок за №1 – на білій табличці число виведене чорним. Однак, аби дізнатися, яка це вулиця і кому встановлена пам’ятна дошка, треба підійти впритул будови.

У місті є затишна вулиця Олекси Борканюка, одного з організаторів комуністичного підпільного і партизанського руху на Закарпатті, секретаря Закарпатського крайкому партії. На ній всього 28 будинків. На парканах, фасадах є різні таблички. Для порівняння сфоткала три: «радянську», нову, дизайн якої розробили на замовлення керманичів міста, та викувану на замовлення господарями будинку. Кому яка ся любить? Важливо, аби була ще і хоснавна.

Тетяна Грицищук, фото автора