Два роки тому на майдані Незалежності відбулися масові розстріли учасників Революції Гідності.

Щорічне вшанування 20 лютого Дня Героїв Небесної сотні прописано в указі Президента України Петра Порошенка, адже саме цього дня 2014 року загинуло найбільше героїв Революції Гідності.

Тисячі людей ушановували пам’ять загиблих у центрі Києва, приносили квіти та свічки до пам’ятного Хреста на Алеї Героїв Небесної сотні. Серед них були перші особи держави, зокрема Президент України разом зі своєю дружиною також установили лампадки біля монумента.

Близько двох тисяч людей зібралися на віче в центрі столиці. На сходах перед Жовтневим палацом виступали активісти, волонтери, учасники АТО. Було чути, зокрема, невдоволення владою й теперішньою ситуацією в країні, гнів через кримінальні переслідування багатьох учасників Революції та воїнів АТО. Гучно лунало традиційне гасло «Банду геть!». Люди тримали в руках прапори, стрічки, плакати та квіти. А на проїжджій частині Хрещатика розмістили стенди з фотографіями загиблих учасників Революції Гідності.

Погроми російських банків

Не обійшлося цього дня й без інцидентів. Зокрема під час акцій, присвячених другій річниці Революції Гідності, Україну охопила нова хвиля атак на російські банки. Так, 20 лютого в Києві близько двох десятків осіб увірвалися в офіс «Альфа-Банку», але поліція заблокувала вхід. Під час нападу протестувальників одна цеглина полетіла у вивіску банку «Хрещатик». Того ж дня учасники вуличної акції закидали камінням приміщення «Сбербанку Росії». Дісталося й столичному офісу компанії олігарха Ріната Ахметова СКМ, будівлю якої закидали бруківкою, побили вікна, та на щастя, ніхто не постраждав. За фактами погромів відкрито кримінальні провадження.

Як повідомили деякі ЗМІ, у нападах на банки брали участь активісти батальйону ОУН Миколи Коханівського, а сам він нібито виступав під час мітингу й закликав штурмувати Адміністрацію Президента. Однак глава ОУН відхрестився від цих звинувачень, зазначивши, що люди, які здійснювали погроми, до їхньої організації не мають жодного стосунку.

У ці дні розправлялися з російськими банками і в інших містах України. Так, у ніч з 20 на 21 лютого в Маріуполі розбили скло у відділенні «Сбербанку Росії». Наступної ночі у Львові спалили одне відділення російського банку, ще два пошкодили.

Захоплення готелю «Козацький»

Однак найбільше галасу в День Героїв Небесної сотні наробило захоплення невідомими особами в камуфляжі готелю «Козацький» у центрі Києва на майдані Незалежності. Близько 50 чоловік, які назвали себе «Радикальними правими силами», зайняли декілька приміщень готелю, що належить Міністерству оборони, і почали встановлювати намети на майдані. У розмові з журналістами вони вимагали розгортання наметового містечка, оголошення загальної мобілізації і проведення віча 21 лютого. Окрім того, повідомили, що виступають за відставку уряду, секретаря РНБО, начальника Генштабу ЗСУ, створення слідчих комісій з розслідування дій Кабміну, апарату Президента, Верховної Ради та наполягають на забороні участі у владі всіх, хто обіймав посади протягом останніх 10 років. При цьому робота готелю не була заблокована – активісти пропускали всередину мешканців та всіх, окрім преси. Як пізніше стало відомо із ЗМІ, «Радикальні праві сили» об’єднують представників кількох праворадикальних організацій, у тому числі колишніх членів «Правого сектору» та підрозділу «Азов». Однак у ПС заявили, що не мають стосунку до захоплення будівлі готелю.

Водночас у соціальних мережах почали поширюватися заклики продовжити Революцію Гідності й довести її до кінця. «Сьогодні ми залишаємося на майдані, ставимо палатки та барикади… Хто не може приєднатися особисто – повідомляйте цю інформацію в соцмережах… Наразі потрібні: дрова, паливо, продукти, фінансові кошти», – пише один з активістів у «Фейсбуці». При цьому активно поширювали нібито «перевірену інформацію», що в Пущі-Водиці перебувають, увага: «10 000 колишніх беркутівців та тітушок, тому хлопцям, які готові продовжити боротьбу проти системи, потрібна підтримка!».

Та незважаючи на різкі гасла й радикальні дії учасників акції, така їхня ініціатива залишилася без масової підтримки українців як у соціальних мережах, так і безпосередньо на майдані. Відтак уночі відбулися перемовини учасників РПС з представниками МВС, Міністерства оборони та Нацполіції. Уже наступного дня протестувальники покинули готель, а комунальники розібрали майже всі намети в центрі Києва. За словами адміністрації готелю, жодних матеріальних збитків їм не завдали. Порушень правопорядку не зафіксовано.

Треба віддати належне нашим силовим структурам, які зуміли мирно домовитись із протестувальниками та без проблем вийти із ситуації, нікого навіть не арештовуючи. Водночас представники Служби безпеки вже заявили про російський слід в організації цього інциденту. А Президент Петро Порошенко, виступаючи у Вінниці, зазначив, що «лозунги про третій Майдан підготувала російська пропаганда. Але в них нічого не вийшло, бо попри об’єктивні труднощі, українці є дуже відповідальними».

Та й справді, незважаючи на політичну кризу й невдоволення в українському суспільстві, яке стрімко зростає, люди виявили стриманість і не піддалися на заклики підбурювачів до революції. Різні опитування громадян, експертів, журналістів та громадських діячів демонструють, що попри неабиякі претензії до влади, майже всі українці здебільшого розуміють, чим загрожують сьогодні нашій державі масові заворушення.

Що ж до питання про те, хто і навіщо організував захоплення готелю та підбурювання до повстання, тут не все так однозначно. Замовниками могли бути як російські спецслужби, так і наші вітчизняні політики, що залишилися «поза коритом». Водночас більшість експертів сходяться в одному: швидше за все, це була, так би мовити, «проба ґрунту». Хтось хотів перевірити реакції людей на подібні дії. Ну що ж, перевірили… Думаю, результат є очевидним.

Руслан ФАТУЛА