85 тисяч хворих пройшло через хірургічне відділення ужгородської лікарні
Мало хто з ужгородців сьогодні пам’ятає, що міська лікарня була відкрита в січні 1952 року – в приміщенні поліклініки на вулиці Першотравневій.
В її складі було і хірургічне відділення. Але практично воно почало працювати тільки наступного року. Тож хірургічне 60-ліття – це тисячі людських доль. Мовою статистики, за цей час міські хірурги пролікували 85041 хворого. Це чисельність великого міста. А ще проведено 45691 планову і 18327 ургентних операцій.
Найперше, що пригадується, – складні умови праці та незабутній досвід професора Олександра Фединця. Адже існувала тісна співпраця з колективом кафедри факультетської хірургії, яку тоді очолював він. На той час розроблялись питання оперативного лікування зобу як ендемічної патології, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки з їх ускладненнями.
Згодом розпочалось будівництво нового лікарняного корпусу, але воно велося з перервами, які тривали роками. Необхідно віддати належне Івану Машкову (він займав в ті часи керівну посаду в місті), який зумів підняти усі підприємства міста, їх людські і матеріальні ресурси для того, аби завершити зведення медзакладу.
І ось настало 28 квітня 1983 року. Відкрито новий, восьмиповерховий, 170 метрів завдовжки, корпус міської лікарні. І хірургічній службі тут відведено півтора поверха. Це вже були набагато кращі умови праці — із сучасним операційним блоком, чотирма операційними залами! Створено окреме відділення для гнійно-септичних хворих, обладнані палати інтенсивної терапії. Придбані сучасні ендоскопічні та ультразвукові прилади, за допомогою комп’юторної томографії розширений обсяг рентгенологічних досліджень.
Хірургія – це не тільки прилади та інструменти, це насамперед імена. Тож мушу згадати всіх, із самого початку. Вже з перших днів відкриття хірургічного відділення і до 1956 року його очолювала Ольга Янкова. Потім завідувачем був Іван Гебей. Два роки обов’язки завідуючого відділення виконував головний хірург області Григорій Степанян. В січні 1979-го на цю посаду призначили мене, районного хірурга Свалявської лікарні. Із 1996-го по 1999-й відділення очолював нинішній головний лікар Ужгородської ЦМКЛ, хірург вищої категорії Іван Курах. І, нарешті, сьогодні тут керує хірург вищої атестаційної категорії Василь Ганчин.
За це лікарняне 60-ліття на базі хірургічного відділення міської лікарні працювали університетські хірургічні кафедри, якими завідували: професор О.Фединець, доценти Ю.Біцко, П.Ісаєв, Ю.Тарапон, професори С.Долгош, П.Шеремет, В.Русин.
Із року в рік розширювався обсяг хірургічних втручань, втілювались у практичну роботу досягнення світової медичної науки. Нині успішно проводяться органозберігаючі операції на органах черевної порожнини, втілені лапароскопічні методи операцій, засновниками яких у нашій кнініці є хірурги Іван Курах та Юлій Сливка. Лапароскопічно проводяться операції не тільки при жовчнокам’яній хворобі, а також при гострих апендицитах, грижах, окремих гінекологічних захворюваннях. Ентузіастами цих та алопластичних операцій є завідувач відділенням В.Ганчин, доценти Ю.Фатула, М.Воронич, Я.Шпряха, хірург вищої категорії П.Лавер.
Під керівництвом професора Б. Пацкана значно розширився обсяг реконструктивних та інших операцій на органах черевної порожнини, включаючи підшлункову залозу. Хороших результатів у гнійно-септичній хірургії та в проктології досягли завідувач хірургічного відділення №2, кандидат медичних наук М.Росул, кандидат медичних наук Л.Варга та хірург вищої атестаційної категорії М.Тернущак. Важливу ділянку ургентної роботи роками успішно виконують досвідчені хірурги І.Терьошкін, О.Гілецький, О.Янчук та їхні молодші колеги О.Кочерган, Є.Смерековський, М.Булеца, В.Лопіт. Поліклінічну хірургію десятиріччями забеспечувала хірург вищої атестаційної категорії, кандидат медичних наук О.Захлебна.
Ми пишаємось тим, що в хірургічному відділенні міської лікарні свого часу працювали нинішній президент Асоціації хірургів Закарпаття, лауреат Державної премії України, заслужений лікар України, доктор медичних наук професор В.Русин, головний судинний хірург області професор В.Корсак, професор І.Рогач – директор інституту післядипломної освіти УжНУ, головний лікар обласної клінічної лікарні, кандидат медичних наук Ю.Яцина, завідувач судинного відділення обласної клінічної лікарні, кандидат медичних наук Ю.Левчак. Наше відділення стало для них своєрідним трампліном у велику науку і хірургію.
Завдяки співпраці високопрофесійних хірургів пліч-о-пліч з університетськими колегами та їх людяному ставленню до хворих, колектив хірургів Ужгородської ЦМКЛ завоював визнання і довіру ужгородців, жителів району та навіть всієї області. Про це яскраво свідчить потік хворих, які бажають довірити своє здоров’я саме нашим хірургам. У зв’язку з недостатнім матеріальним забезпеченням міської лікарні вони згодні на непередбачені законом добровільні благодійні внески, забезпечення витрат на оперативне і медикаментозне лікування. Надання медичної допомоги пацієнтам з інших районів, на нашу думку, не відбивається на якості лікування мешканців міста, а навпаки – піднімає імідж міської лікарні й Ужгорода загалом.
На жаль, практична охорона здоров’я часто зустрічається з проблемами, які пересікаються з інтересом медицини і суспільства. Але кожний лікар усвідомлює, що потрібні організаційні й кадрові зміни, від яких багато залежить. Прогрес наукових досліджень, поява нової, дорогої медичної апаратури, невмотивовано високі ціни на ліки та часом нераціональне використання державних коштів – усе це призвело до значного здорожчання медицини. Власне, вона стала однією із найдорожчих ділянок народного господарства. Безкоштовною сама медицина ніколи не була і не могла бути. При відносно дешевій, у минулому, охороні здоров’я потрібні на її діяльність кошти могла забезпечувати держава. А зараз, в умовах економічної кризи та відсутності страхової медицини, велика частка фінансування перекладена на самих хворих. Вивчення досвіду реорганізації охорони здоров’я, яке проводиться в державних масштабах у пілотних регіонах, спрямоване на значне покращення медичної допомоги населенню, її якості і доступності. Але географічне розміщення, економічний розвиток і соціальні умови регіонів України різні.
Не можна, до прикладу, порівняти Закарпаття з Донецькою областю, Вінниччину з Кримом. З цих міркувань для швидшого досягнення наміченої державної програми – підняти охорону здоров’я населення України до європейського рівня, бажано також використати організаційну творчість у рамках самоврядування в містах, їх економічні можливості, пам’ятаючи, що стан охорони здоров’я населення є основним тестом рівня економічного розвитку держави і його інтелектуального потенціалу.
Наш колектив працює, як і десятиліття тому. Молоді хірурги завжди поруч із досвідченими спеціалістами. Ми щиро ділимося досвідом, який нагромаджували роками, усвідомлюючи, що гідна зміна поколінь – закон життя. Адже хірургам долею надане надважливе право, яке тільки існує на землі, – розпоряджатися здоров’ям, часто і життям інших людей.
Дезидерій ПЕТНЕГАЗІ,
кандидат медичних наук, заслужений лікар України.
Коментарі до новини