Долати на швидкості до 150 км за годину складну трасу з вибоїнами, трамплінами й крутими поворотами, злітати на 10 метрів угору й приземлятися без падінь – все це легко вдається 11-річному ужгородцеві Владику Краснікову.

Одного дня, коли Владиславу було всього 9 років, малий звернувся до батька з проханням придбати йому мотоцикл. «Я відмахнувся, мовляв, хочеш мотоцикл – купи собі. Але він, замість забути про свою забаганку, дістав зі скарбнички всі гроші, які заощаджував і отримував у подарунок в останні роки, і віддав їх мені з проханням все-таки придбати йому мотоцикл».

Так, 2011 року у малого Владика з’явився недорогий «дитячий» мотоцикл, який йому привезли зі Львова. Хлопчик пригадує, що, коли вперше сів за кермо, не усвідомлював, що то може бути небезпечно. На подив батька, Владик після коротких пояснень одразу поїхав. Упевнено, наче все життя кермував. «У кінці вулиці Фізкультурної є невеличка траса для мотокросу. Там ми з сином почали тренуватися. Владик настільки швидко вчився, настільки захопився, що запалив ентузіазмом і мене. За кілька днів після цього ми вже були в Коломиї, на перегонах з кантрі-кросу (змагання на трасі з природними перешкодами – підйомами, бродами тощо). Там Владик посів 4 місце, однак важливіше було інше – ми побачили, наскільки не готові до перегонів технічно» – розповів тато мотогонщика Всеволод.

Він пояснив, що в мотоспорті успіх лише частково залежить від спортсмена, бо велику роль грає техніка і оснащення. Виявилося, що мотоцикл Владика був хороший для їзди на нескладних трасах, однак кантрі-крос не потягнув – батькові навіть доводилося заштовхувати його на гірки. «Ми розуміли: якщо хочемо й далі змагатися, мусимо купити кращий мотоцикл, – продовжує батько. – Нині Владик має куди потужнішу за характеристиками техніку. Заради того, аби купити цей мотоцикл, а також нову екіпіровку (шолом, взуття, костюм, рукавиці, окуляри тощо), мені довелося продати автомобіль. Власне, ми з дружиною навіть не вагалися, бо бачимо, що в сина виходить дуже добре і неабияк пишаємося його досягненнями».

Сам же Владик розповідає: мріє про кар’єру видатного мотогонщика. Дуже любить швидкість і потроху опановує різні трюки, хоч і зізнається, що боїться падати: «Минулого року я досить сильно впав на змаганнях. «Швидка» забрала мене просто з треку, але було не стільки боляче, скільки прикро, що не завершив змагань. Тоді тато спитав: «Ну що, зав’язуємо з мотоспортом?». Але я категорично не погодився. Цього літа падав знову. Невдало злетів з трампліну і порвав зв’язки на нозі».

Нещодавно Владик став першим на Кубку Західної Словаччини, показав хороший результат на Кубку України, який проходив минулого тижня в Голубиному на Свалявщині, прибув до фінішу 11-м на Чемпіонаті Європи.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, Старий Замок Паланок
к