2 березня Василю Комендарю виповнилося б 90 років. До цього дня геній-ботанік, патріот рідної землі не дожив 8 місяців.

Усе своє життя Василь Іванович активно працював у сфері охорони довкілля і збереження біологічного різноманіття. Він завжди стояв на сторожі природи Карпат. Свої знання й авторитет потужно використовував як у наукових дискусіях, так і в спілкуванні з пересічними громадянами. Комендар не боявся до останньої можливості відстоювати необхідні природоохоронні рішення й у високих владних кабінетах, де його не завжди хотіли зрозуміти, але до його думки змушені були прислухатися.

Збереження окраси Закарпаття «Долини нарцисів» – лише один з відомих прикладів його безкомпромісної боротьби за збереження довкілля нашого краю. Вагомий внесок В.Комендаря у створення та збереження цілої низки об’єктів природно-заповідного фонду нашої області, зокрема таких, як Карпатський біосферний заповідник та НПП «Зачарований край».

Проте у рідному Закарпатті не проведено жодного заходу щодо вшанування світлої пам’яті Людини з великої літери. Принаймні, мені про це не відомо і мас-медійний простір нічого не повідомляє.

Днями завітала до краєзнавчого відділу Обласної наукової бібліотеки ім.Ф.Потушняка. Тут діє виставка «Все життя – природі», присвячена вченому, захиснику природи (Бодай хтось віддав данину пам’яті). Читачі мають змогу ознайомитися із виданнями, автором яких є В.Комендар, та публікаціями про нього.

Довідка Коменда́р Василь Іванович (народився 2 березня 1926, Буштино, тепер Тячівський район – помер 24 червня 2015, м. Ужгород) — український ботанік, доктор біологічних наук, професор Ужгородського національного університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія», Науковий керівник Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем, Заслужений діяч науки і техніки України, голова секції екології Закарпатського наукового осередку ім. Т. Шевченка, один з ініціаторів створення АН ВШ України.

Тетяна Грицищук, фото автора