Геральдичні символи населеного пункту учора на своєму засіданні затвердила сесія Підвиноградівської сільської ради.

Авторами герба виступили Ігор Вантюх, доктор філософії, депутат Підвиноградівської сільської ради та Ярослав Мар’ян – магістр історії, громадський діяч.

Герб с.Підвиноградів являє собою іспанський чотиридільний щит, облямований бордюром білого кольору. У центрі, у малому геральдичному щиті, на білому фоні зображений Георгій Побідоносець на білому коні.

Не випадково дві церкви в Підвиноградові, греко-католицька і православна, посвячені на честь цього Святого Великомученика. Він має й свою окрему каплицю на головному роздоріжжі села.

– Ліс і виноград згадуються в різних варіаціях назви села,- розповідає один із авторів символіки села, науковець Ігор Вантюх.- Це Szollosvegardo – Підвиноградів, і Ардовець. При цьому Підвиноградів трактується як під виноградом чи пак поряд з Виноградовом (місто); erdo (ердо) – з угорської ліс. Відтак на чеський манер Ардів, Ардовець – заліснена (лісиста) територія. Szollosvegardo – угорський варіант назви села, в якому використано обидва символи і виноград, і ліс.

До слова, виноград культивується здавна на тутешніх землях. Він і зараз є практично в кожному дворогосподарстві. Найбільш поширеним усе ще є американський гібрид Ізабелла, та в останні роки почали з’являтися нові столові й технічні сорти, що раніше не були характерними для вирощування в селі. Корінь “виноградів” у назві села робить виноград обов’язковим символом на гербі села.

Пшениця також є традиційною культурою, яка вирощувалася предками підвиноградівців. Урожай цієї культури дозволяв їм прогодувати себе. Місцеві жителі переробляли пшеницю на борошно і відгодовували нею худобу. Вирощувалися звичайно і інші культури, але саме пшениця була найбільш поширена.

Вважається, що перші межі Підвиноградова були проорані плугом. Він також присутній на гербі, пише ГК

За однією з легенд про с.Підвиноградів монаху приснився сон, де було сказано: “Благословенна буде та земля, яку ти обійдеш, візьми много з собою в дорогу, бо велика в тебе дорога. Запряг бичків у плуг і йшов з книжкою в руках, читаючи молитву про благополуччя всіх жителів майбутнього села — саме таким чином були встановлені перші межі с.Підвиноградів.

А зображена на гербі підкова має кілька прив’язок до історії села. A. Szirmay у своїй праці “Notita politica, historica, topographica Ugochiensis…” наводить інформацію, що на території села була розташована поштова станція державних кінних гінців. За іншою версією, колись у Підвиноградові осіли кочові роми, які в основному пересувалися на конях. А згодом вони ще стали і найкращими ковалями у селі.

Щодо зображення жолудя, то воно символізує собою дубові ліси. Територія села колись була вкрита лісами. Сюди відправляли охоронців, мисливців, а згодом і лісорубів. Саме вони і стали засновниками поселення, працюючи і осідаючи на цих територіях. Жолуді також використовувалися для підгодовування свиней, яких здавна розводили для власних потреб наші предки.