І от надворі вже вересень, літо швидко промайнуло, і знову настала пора навчання. В ранковий час можна побачити, та й почути велику кількість заклопотаних дітлахів, які поспішають чи то в школу, чи то в університет, хто куди. А чи безпечно дітям перетинати дорогу?!

Для безпечного руху на шляхах мають слугувати дорожні знаки та відповідна розмітка. Але, на жаль, в Ужгороді знаки вони не є зразковими. Можна спостерігати багато місць, де «дорожня зебра» вже віджила своє і для водіїв непомітна, як наприклад, на переході біля ЗОШ № 20. Поновлювати розмітку поки що ніхто не збирається. Вулиця Минайська – це взагалі окрема тема. Кілометровий прямий відрізок шляху з хорошим покриттям дозволяє несовісним водіям збільшувати швидкість до 100 й більше км/год, а от для власників двоколісних мотобайків – це місце, де можна випробувати повну потужність свого мотоцикла. Такий небезпечний відрізок, а тутешня «зебра», що біля супермаркету «Сільпо», помітна тільки фрагментами. Саме тут уже неодноразово під авто потрапляли пішоходи, але ніяких заходів щодо безпеки не вжито. На переході з вул. Генерала Свободи до ЗОШ № 8 та дитсадка – так узагалі ніяких знаків чи розмітки нема, хоч там проїжджу частину перетинає великий потік дітей. Площа Шандора Петефі – одне з найулюбленіших місць для прогулянки ужгородців. На переходах із суміжних вулиць до неї у свій час була нанесена червоно-біла яскрава «зебра», але зараз вона зрівнялася з сірим кольором асфальту і продовжує зникати. Тож, хоча пішохідні переходи й мають відповідну розмітку, але її стан залишає бажати кращого…

Поблизу ужгородської гімназії мені довелося спостерігати, як школярі, йдучи додому, грали у квача й один з них в азарті вибіг на дорогу, водій ледь устиг загальмувати. Від такої ситуації ніхто не застрахований, тому дітей із ранніх літ потрібно привчати до правил дорожнього руху та безпеки на дорозі. Так, на початку вересня в школи м. Перечина приходили представники ДАІ й спілкувалися з дітлахами щодо правил дорожнього руху, розповідали їм багато потрібної інформації. Таку практику потрібно проводити і в інших школах краю. Батьки, у свою чергу, також мають пояснювати, як правильно переходити дорогу. Треба розуміти, що тільки загальними зусиллями можна зробити пересування авто та пішоходів безпечним.

Богдан КУЛЬЧИЦЬКИЙ

«Карпатський об’єктив»