Люблять наші можновладці гучні дати. Особливо коли наближаються вибори. У такі дні їхні прізвища голосно лунають на святкуваннях, вони виходять у люди, щоб наобіцяти ще купу нездійсненних речей та черговий раз розповісти всім, які вони гарні та пухнасті. Непогана нагода попіаритись за державні кошти. От і сьогодні нам анонсують черговий суперювілей – 1120 років Ужгороду.

З цього питання розпалився скандал навіть у Верховній Раді, коли приймали постанову про святкування події у липні поточного року. Звичайно, цю суперечливу дату представники «Свободи» просто використали, щоб влаштувати черговий скандал. Однак зерно правди тут усе ж таки є. Адже, притягнута за вуха дата заснування Ужгорода вже неодноразово використовувалась різними мерами для політичного піару.

Але що не так із датою? Розглянемо питання детальніше. Сьогодні часом заснування Ужгорода прийнято вважати 903 рік, коли місто згадується в угорській хроніці невідомого автора (Аноніма) «Gesta Hungarorum» («Діяння Угорців»). У літописі Аноніма говориться, що у 896 році угорці перейшли Верецький перевал, а у 903-му захопили замок Унг.

«Князь Алмуш і його дружина поїхали до фортеці Гунг, щоб завоювати її. І коли стали розкладати табір біля мурів, тоді ж вождь тієї ж фортеці на ім’я Лаборций, який по їх мові назіваєтся князь, став тікати і хотів дійти до фортеці Землум. Воїни ж князя преслідували його, зловили біля річки Свіржава (сучасна Східна Словаччина, – авт.)», де угорці повісили легендарного правителя карпатських слов’ян. Ця річка відтоді називається Лаборций (Лаборец). «Тогді князь Алмуш і його люди зайшли у фортецю Гунг, богам безсмертним пожертвували великі жертви і гуляння зробили на 4 дні», – говорить літописець.

Отже, якщо вірити Анонімусу, на той час на місці Ужгорода вже існували якісь фортифікаційні укріплення, невідомо глинобитні чи дерев’яні. А значить, місто було засноване задовго до приходу угорських племен, – кажуть оптимісти-дослідники. Та не все так просто. Літопис Аноніма через багато неточностей і непідтверджених фактів сьогодні не сприймається серйозно у науковому світі. Через це є великі сумніви у правдивості версії нападу угорців на Ужгород у 903 році та існування міста в ті часи. Розповідь Аноніма підтверджують хіба що численні легенди про князя Лаборця – героя-оборонця слов’ян. Та й вони, як відомо, наукою всерйоз не сприймаються.

На користь версії Анонімуса свідчать також деякі непрямі факти. Зокрема, за теорією відомого російського вченого, академіка А. Шахматова, древні слов’яни дійсно зародились у середині І тисячоліття на берегах Вісли, Тиси і на схилах Карпат. Археологічні знахідки також підтверджують, що територія Закарпаття була одним із найдавніших ареалів розселення древніх слов’ян. Дослідження давньослов’янських городищ та могильників у нашому краї довели, що їх вік сягає середини І тисячоліття. Залишки таких поселень виявлені й в Ужгороді (Радванка, Замкова гора та ін.). Однак науково довести, що ці поселення стали початком міста поки що не вдалося. Та й оборонних укріплень тієї епохи в Ужгороді не виявлено. Що стосується Ужгородського замку, то його сучасні укріплення були зведені набагато пізніше. Вчені досі сперечаються щодо його первісного місця розташування, зокрема у часи приходу угорців. Одні кажуть, що замок був на тому ж місці, інші стверджують, що він знаходився на місці Невицького замку, а треті заперечують, вказуючи на недосліджене городище на пагорбі в селі Горяни біля Ужгорода, трохи вище від Горянської ротонди, про походження якої також досі тривають дискусії між науковцями різних країн.

Літопис Анонімуса «Gesta Hungarorum», за одними версіями, був написаний у Х – на початку ХІ століття, за іншими наприкінці ХІІ століття. Отже, можна сміливо стверджувати, що у ХІІ столітті Ужгород уже існував. До речі, у хроніках ХІІІ ст. за авторством Шімона Кезаі Ужгород датується 872 роком. Однак і це джерело не витримує наукової критики, оскільки містить багато неточностей та відвертих літературних вимислів.

Саме тому найдавнішою достовірною письмовою згадкою сьогодні багато дослідників схильні вважати повідомлення на карті арабського вченого Аль Ідрісі, датоване 1154 роком, де місто позначене як Гункбар або Унгу.

А от у Європі вік старовинних середньовічних міст прийнято рахувати від дати отримання статусу міста, що підтверджувалося відповідними королівськими грамотами. Такі грамоти Ужгород отримав у 1430 роках.

Отже, 1120 річницю Ужгорода святкують за літописом, який уже давно не сприймається офіційною наукою та, окрім того, свідчить, що у 903 році місто вже існувало. Тому, навіть якщо вірити цій хроніці, то Ужгороду не 1120 років, а більше.

Ця публікація не переслідує мету відкрити якісь нові наукові факти чи викрити історичну помилку. Просто ужгородці мають право знати, що сьогодні ніхто точно не може сказати, коли саме було засноване їхнє рідне місто. Ці речі є загальновідомими, але нашим можновладцям завжди вигідно організувати грандіозні святкування під пишний ювілей, щоб покрасуватися перед публікою. Вони вважають, що таким чином можна закрити очі ужгородцям на реальні проблеми міста. Але навіщо нам видовища, коли бракує хліба?

Так, ми повинні мати дні святкування нашого міста. Так, ми маємо знати, що наше місто є дуже древнім. Але ми також повинні знати правду: що місто Ужгород може бути як молодшим, так і старшим за 1120 років. А ця дата насправді є висмоктаною з пальця і вже неодноразово використовувалась для політичних спекуляцій.

Руслан ФАТУЛА

«Карпатський об’єктив»