На передодні Дня міста розгорнулися неабиякі будівельні роботи та заходи з благоустрою в різних районах Ужгорода. Але переважно ми можемо спостерігати за бурхливою діяльністю в центрі. Що вирішили зробити для жителів міста у передсвяткові дні та що хотіли би бачити самі мешканці Ужгорода? Ми запитали про це в городян. До списку потрапили такі побажання: хотілося б бачити в місті фонтани, адже колись вони були. Найгарніший, окраса центру, – посеред Театральної площі, а інший – перед будівлею Головпошти. Також був гарний водоспад з озером у парку-альпінарії (він відомий корінним ужгородцям як ”Чапля”). Звісно, потрібні парки, зелені та пішохідні зони з лавицями, де можна посидіти й відпочити. Необхідно встановити невеликі смітники, адже їх практично немає на величезних відстанях уздовж вулиць, до прикладу, від універмагу «Україна» до площі Петефі. Тоді як наше місто може бути чистим?

Потрібні дитячі ігрові майданчики, а ті, які вже є, слід привести до ладу. Колись планувався стаціонарний парк атракціонів. Однак, погодьтеся, до Боздоського парку далеченько добиратися тим батькам та діткам, які проживають на протилежному кінці Ужгорода. Гарне місце для прогулянок та ігор обрали собі молоді батьки по вул. 8-го Березня (біля кав’ярні ”Твінс”). Але воно зовсім не пристосоване. Цікавим і зручним для ігор є майданчик із велетенськими фігурами казкових героїв на вул. Грушевського (біля магазину ”Пролісок”). Але вони, на жаль, також у занедбаному стані.

Ще дуже би хотілося, щоб фасади гарних, старовинних будинків були відреставровані, а нові, які зводяться тепер, підтримували архітектурний стиль міста. Бо складається враження, що посада головного архітектора міста існує окремо від людини, яка її займає. Крім того, жителі міста висловили побажання, щоб усі вікна та балкони, вхід у кожен магазин і кав’ярню у весняно-осінній період були прикрашені вазонами із живими квітами.

Так, побажання гарні, та чи врахує їх влада міста? А можливо, деякі з них збіжаться з планами мера й губернатора?

Ми переглянули архівні матеріали різних років, ознайомилися з планами та обіцянками різних мерів Ужгорода, а також нинішнього… У проекті декілька фонтанів. Один планується відновити на площі перед Головпоштою (для чого ж його засипали?), звісно, до Дня міста він готовий не буде. Інший (у далекому проекті) – на пл. Театральній. Цікаво, а яка доля того фонтану, який запустили буквально на декілька днів під час відкриття Закарпатського музично-драматичного театру? Ще було заплановано фонтан на площі Кирила та Мефодія, але де саме, залишається загадкою. Шкода, якби для втілення цього задуму довелося зрізати гарні ялини та кедр. Хороша ідея освітлити новими ліхтарями вул. Швабську (побачимо, чи встигнуть установити лампи до Дня міста). Але зазначимо: тротуари та дорога по цій вулиці зроблені дуже зручно й гарно. Шкода, що зрізали вздовж усі дерева, можна було б посадити молоді, а старі зрубати через деякий час. Добре, що один голова міста продовжує задуми іншого, хоча б частково. Можливо, знайдуться меценати й до 100-річчя з початку Першої світової війни (2014 рік) відкриють оновлений пам’ятний комплекс інтернаціонального кладовища. Непогано було би відреставрувати пішохідний міст і зробити ще багато цікавого. Але ці проекти потребують вкладення коштів та сумлінних виконавців.

Сподіваємося, що наше улюблене місто буде ще кращим, до нього приїжджатимуть туристи, воно стане господарем багатьох фестивалів. І ще висловимо одне загальне побажання всіх жителів Ужгорода – створити музей обласного центру. Доцільніше було би приурочити його відкриття до гарної дати – 1120 років із дня заснування. Сподіваємося, що до наступної значної річниці встигнуть і місце знайти, і матеріал зібрати.

Що ж, із нетерпінням будемо чекати перетворення нашого міста на більш європейське. Але багато чого залежить і від нас, жителів! Тому шануймося, бо ми того варті! З днем народження, Ужгороде!

Марина Сергієва

«Карпатський об’єктив»