А наразі продовжують чергування, готуються до судів, візуалізують проблему і, на прохання Генерального консульства Чеської Республіки у Львові, підготували для нього інформацію про події довкола цього об’єкту спільної українсько-чесько-словацької історичної спадщини.

Після того, як під час круглого столу на тему «Чехи в Україні: збереження культурної та історичної спадщини на прикладі Закарпатської області» ужгородці поінформували консула Валерію Фюлеову про події довкола площі, що її збудували в «чехословацький» період за проектом чеського архітектора Франтішка Крупки, Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові надзвичайно перейнялося проблемою і попросило надіслати йому всю інформацію з цього приводу, включаючи історію питання та сьогоднішні події. Журналісти, архітектори та мистецтвознавці протягом одного дня спільно підготували відповідний текст, який містить гіперпосилання на відповідні матеріали, раніше опубліковані в електронних ЗМІ, додали до нього ілюстрації, які візуалізують стан площі в різні періоди її існування, та завершили цей відеоряд проектом архітектора Володимира Павлея, що його лобіює голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида.

Сьогодні, 4 жовтня, представник громадськості, яка відстоює історичний варіант площі та раціональне використання понад 3 мільйонів гривень, що передбачають витратити на її реконструкцію з обласного бюджету, відвезе ці матеріали до Львова на спеціально влаштовану зустріч з генеральним консулом Чеської Республіки у Львові.

Паралельно від імені Закарпатської облради підготовано позов до суду та звернення до прокуратури Закарпатської області.

Також учора громадські активісти розпочали вивчення громадської думки стосовно реконструкції партеру площі Народної шляхом опитування громадян. Було розпочато і збір підписів щодо недопущення реконструкції партеру площі Народної. “Опитування та збір підписів проходили в 3 різних місцях в м.Ужгороді, – повідомив громадський активіст Олександр Волосянський. – Всього за кілька годин було опитано близько 710 жителів Ужгорода та Закарпатської області, з яких понад 500 (понад 70% з опитаних) осіб висловилось проти реконструкції партеру площі Народної і проставили свій підпис під колективним зверненням (протестом) до голови Закарпатської ОДА Ледиди О.О., народних депутатів України Ковача В.І., Лунченка В.В., Балоги В.І., Пацкана В.В., Чернякова В.В., Кошулинського Р.В., голови Закарпатської обласної ради Балоги І.І., Ужгородського міського голови Погорелова В.В. щодо недопущення реконструкції пам’ятки історії та культури місцевого значення, об’єкту благоустрою міста Ужгорода – партеру площі Народної. Опитування населення, вивчення громадської думки та збір підписів щодо недопущення реконструкції партеру площі Народної продовжуватиметься і в наступні дні”.

Аби не допустити незворотні дії, що можуть бути реалізовані підрядником проекту по реконструкції площі Народної фермерським господарством “Перепілка”, активісти продовжують чергування на площі і, в випадку якихось дій забудовника, готові знову протистояти їм, скоординовано і оперативно зібравшись на місці.

Надзвичайно активно триває і обговорення теми в соціальній мережі Фейсбук, де автор проекту реконструкції В.Павлей практично позбувся однодумців і залишився в повній обструкції з боку колег-архітекторів, мистецтвознавців, журналістів і простих мешканців міста.

Дизайнер Олег Олашин, який в контексті даної теми ще раніше у своєму блозі на сайті Закарпаття онлайн опублікував цікаву фотопідбірку “Європейські пасовиська”, цього разу знову посприяв громадськості візуалізацією того, якою, за мінімальної витрати коштів і зусиль, мала би бути площа Народна, якщо б до її благоустрою підійшли справді фахово та з любов’ю.

Бездоганність цього проекту просто вразила всіх учасників дискусії і спонукала до продовження розмови. Скажімо, на репліку, що, мовляв, авто можновладців, що паркуються на площі, зведуть ці гармонію та красу нанівець, прозвучала пропозиція (у відповідь на деструктивну позицію з цього питання міського голови Ужгорода Віктора Погорєлова) дослідити всі юридичні обставини приватизації останнім території нинішньої автостоянки по вулиці Гойди, що між спорудою ОДА та вулицею Собранецькою та, в перспективі, влаштувати там комунальну автостоянку, повністю звільнивши від авто головну площу області.

Своє промовисте унаочнення запропонував громадськості і власкор “Нового каналу” на Закарпатті Віталій Глагола. Він просто підрахував, скільки корисних для Ужгорода справ можна би було зробити, раціонально використавши кошти, що їх планують закопати в найоблаштованішій площі Ужгорода.

Ще раніше інтернет-видання Varos підготувало публікацію під промовистим заголовком “Дайте спокій Народній: 5 об’єктів Ужгорода, які потребують нагальної реконструкції”, опублікувавши вражаючі фото з тих місцин обласного центру Закарпаття, які своїм жахливо занедбаним станом аж волають про пріорітетне вкладення коштів.

Крім того, учасники тієї розмови з’ясували і ряд цікавих обставин, що призвели до поступової деградації партеру. Як пригадали мешканці будинків прилеглих кварталів, у попередні роки площа в спекотні дні регулярно поливалася і трава завжди була смараглово-зеленою. Ковш екскаватора фермерського господарства “Перепілка” оголив і частково пошкодив існуючу систему поливу партерного газону площі, яку в аномальну і тривалу цьогорічну спеку, ймовірно зумисне, не задіювали жодного разу.

Крім того, ужгородці згадали і інший спосіб доведення колись красивого газону до нинішнього жахливого стану: коли в квітні цього року спеціально на газоні “висадили” 54 металеві писанкові деревцята фестивалю-конкурсу «Воскресни, писанко», аби тисячі ужгородців і гостей міста, що прийшли помилуватися великодніми роботами з різних районів Закарпаття, вимушені були втоптувати траву газону в болото. Хоча, без жодних проблем, зазначені дерева, перекривши рух транспорту, можна було встановити на вимощених бруківкою тротуарах поруч.

Утім, попри радикалізацію намірів по відстоюванню історичної площі, громада Ужгорода готова і до компромісу з владою. Скажімо, знайшлися спонсори, які готові власним коштом відновити понівечену частину системи поливу та повернути на партер кілька вантажівок вивезеної родючої землі. Спільна – за участі влади і громади – толока по відновленню зруйнованої частини партеру могла б стати першим кроком по налагодженню містка порозуміння між ініцаторами реконструкції та її противниками. А налагоджений діалог за умови долучення чеської сторони міг би привести не до конфліктного, а до справді конструктивного варіанту виходу з проблеми. Та, як підсумок, цивілізованого та якісного благоустрою площі – в історичному контексті і за найвищими європейськими стандартами. Цілком можливо – і за європейські гроші…

Закарпаття онлайн