Наше місто розвивається та наповнюється новими жителями дедалі швидше. Кожен другий житель вважає за потрібне мати власне авто. Є родини, де у власності по два, а то й по три чотириколісних друга. Це, звісно, дуже добре, тому що говорить про достаток пересічного ужгородця. Для всієї великої кількості автівок потрібні правильні розмітки доріг, працюючі світлофори та не в останню чергу парковки. Слід зауважити, що культура паркування в нашому місті відсутня взагалі. Декотрі водії навіть такого виразу не чули! Так, автівки почали витісняти навіть пішоходів з тротуарних доріжок. По деяких вулицях неможливо йти, тому що постійно відїзжають чи паркуються на тротуарному узбіччі машини. Круті іномарки на модних номерних знаках не зважають ні на що. Звісно, вони відчувають те, що їх дії залишаться без покарання. Так по вулиці Грушевського по тротуару, де знаходиться магазин « Океан» автівки їздять як по додатковій смузі. А весь спальний район- вулиці Легоцького, Богомольця, Заньковецької та інші двори житлових будинків, які нещодавно ще мали дитячі майданчики, тепер теж заповнені автівками. По вул. Швабській, яку нещодавно було поновлено у двосторонньому русі по обидвох боках дороги також безкоштовні парковки, навіть перед воротами часних будинків, де має бути вільний виїзд зробили розмітки для стоянок! А на брамі напис: «Перед воротами не паркувати!» Машини їдуть посередині, не зважаючи на сполошну розмітку. А що говорити про участок дороги перед супермаркетом «Сільпо» що поблизу пл. Ш. Петефі? Коли в супермаркеті отримують товар, розвантажується величезна автівка, і тоді, не те що проїхати, пройти пішоходам неможливо.

Але не треба забувати й про тих людей, хто користується громадським транспортом. Маршрутка, яка їздить за рейсом №3 перед ЗОШ №9 не може висадити та забрати зі зупинки пасажирів тому, що на місці, де встановлено знак « зупинка автобуса» влаштовано стоянку авто. І водіїв зовсім не обходить, що там зазначена зупинка міського транспорту – хай пасажири хоч на дорогу виходять, а на дорозі вже інші водії автівок щодуху будуть пасажирів лаяти та сигналити їм. Коли нарешті щось зміниться? Коли почнемо поважати один одного, не дивлячись тільки на власні потреби?

Допоки наші можновладці самі не переглянуть ситуації та не почнуть дотримуватись правил нам, звичайним жителям без автівок прийдеться тільки спостерігати, як наше гарне та старовинне місто перетворюється на одну велику парковку.

Марія СЕРГІЄВА

«Карпатський Об’єктив»