«На момент приватизації 3-кімнатної квартири в ній було прописано 6 осіб (господиня, її діти й онуки). Один із них (син господарки квартири) не проживає в помешканні, не платить квартплату, не стежить за житлом. Але після приватизації почав пред’являти вимоги щодо повернення своєї частки в грошовому еквіваленті.

Скажіть, будь ласка, наскільки правомірні його дії і чи має він право на щось претендувати та вимагати  продажу або обміну квартири? Чи можна примусити людину, яка прописана, але не проживає у квартирі, платити частину  квартплати і як?

Якщо продаж та обмін квартири не можливі і господиня не збирається нічого робити з помешканням найближчі кілька років, чи може цей чоловік забрати свою частку (тобто змусити тих, хто проживає, виплатити частину)?»

Відповідь: підстав турбуватися немає, оскільки факт приватизації майна кількома особами надає всім прописаним у квартирі статус співвласника спільного сумісного майна (3-кімнатної квартири). Згідно з положеннями закону, спільне сумісне майно не може бути предметом відчуження (продажу, дарування, обміну) ні в цілому, ні в частині, адже воно спільне сумісне. Співвласник може мати право на продаж «свого» тільки у випадку, коли квартира буде визначена як спільне часткове майно. Для цього всі співвласники повинні скласти нотаріальний договір про розподіл (установлення) часток або, якщо хтось зі співвласників не погоджується на його укладення, зробити це в судовому порядку.

Далі цікавіше. Навіть якщо вказаний «син господарки квартири» зможе встановити свою частку, то її відчуження він самостійно, без участі інших власників часток квартири, провести зможе, але кому потрібна буде частка квартири в додачу з чужими людьми в ній (іншими співвласниками). Якщо це помешкання знаходиться в багатоквартирному та кількаповерховому будинку, то немає технічної можливості здійснити відокремлення спірного майна без втрати його функціонального призначення (тобто, щоб квартиру розділити на дві чи більше частин і при цьому, окрім житлової кімнати, у кожній улаштувати ванну, туалет, коридор та кухню). За цих обставин той, хто придбає таку частку квартири, змушений буде з вами проживати або мати частку і не проживати, або знову ж таки продати її комусь іншому. Виходить замкнене коло. Тобто привабливість 1/6 частки 3-кімнатної квартири майже рівна нулю (а за обставин, викладених у запитанні, його частка може бути й меншою).

Законної можливості змусити вас що-небудь купити, в тому числі викупити частку квартири, де ви проживаєте, не існує. Напевне, усвідомлюючи неможливість без доброї волі всіх співвласників перевести свою частку в живі гроші, «син господарки квартири» тому й поводиться так емоційно та, можливо, застосовує інші засоби психологічного тиску, щоб вас до такої «доброї волі» схилити. Єдине, що він може за цих обставин, – заповісти свої права на «віртуальну» частину квартири якійсь іншій особі. Не піддавайтеся на провокації та обговорюйте всі відомі вам дії цієї особи з юристом, щоб убезпечити себе від неприємних несподіванок в майбутньому.

Віталій БУРИШИН

«Карпатський об’єктив»