Силове протистояння на Майдані закінчилось. Однак це не означає кінець інформаційної війни. На медіа-фронтах України досі ведуться тяжкі бої. А у світовому медіа-просторі за  нашу державу воюють потужні інформаційні гіганти. Події в Україні цими днями не переставали сходити зі шпальт газет та журналів, мільйонів телеекранів і моніторів.

За подіями в Києві, затамувавши подих, спостерігає Америка

Стаття у «The Washington Post» вийшла із заголовком «Для того, щоб зрозуміти, чому так багато людей ненавидять Януковича, пройдіться його до смішного розкішним особняком». «Але для багатьох проблема є набагато простішою, – пише видання. – Вона стосується Президента Віктора Януковича, котрий, як вважають, використовував свою посаду лідера країни, щоб збагатити себе та своє найближче оточення, відоме в Україні як «сім’я».

Якщо проаналізувати свіжу пресу США, то майже всі видання акцентують увагу на тому, що Кремль не віддасть Київ без бою. До прикладу, «Wall Street Journal» зазначає: західні дипломати нині дуже часто повторюють формулювання «асиметрія інтересів». Воно означає, що для Путіна, на відміну від лідерів Заходу, «доля України – це питання життя і смерті, життєво важливе для досягнення його мети – відновлення глобального впливу Росії за рахунок сколочування блоку із сусідів по колишньому Союзу, керованого з Москви».

Україна, «колиска російської нації», є найважливішим призом, «без якого кремлівський блок, що з’являється на світ, буде мертвонародженим», пише головна ділова газета Америки.

Європейська преса боїться російського втручання

У британській «The Financial Times» пишуть, що Україну охоплює хаос, а загроза російського втручання зростає. Йдеться про те, що Росія спроможна спровокувати відторгнення Криму й деяких промислових районів на сході країни. Але злагоджені дії з боку США та ЄС можуть відіграти конструктивну роль для запобігання насильства. Дуже важливою для Європейського Союзу є необхідність сформувати пакет термінової і значної фінансової допомоги Україні. Тут лідером повинні стати Німеччина та Великобританія. А роль останньої як прихистку для російських й українських олігархів дає Лондону особливі важелі впливу.

Німецька «Deutsche Welle» пише, що поряд із парламентом складним процесом політичного перебудовування повинен керувати перехідний уряд, який треба сформувати негайно. В ньому мають брати участь по можливості всі політичні сили – навіть із лав колишніх прихильників Януковича. Інакше конфлікт, що розколов Україну, розгориться знову. Державі потрібен новий старт за участю всіх політичних сил.

Французька «Le Figaro» пише, що з усіх західних країн Німеччина доклала найбільше зусиль для пошуку політичного рішення в Києві. Окрім можливого розколу держави, Німеччину непокоять й економічні наслідки української кризи. В понеділок прес-секретар нагадав про «відчинені двері» для підписання угоди про партнерство з ЄС.

У Росії таврують Януковича та обурені «ленінопадом»

Російська газета «Аргуметы и факты» у статті «Бідний, бідний Віктор. Чому втік Янукович?» пише, що екс-президент України, як би не склалася його подальша доля, безумовно, увійде в історію. «Складно пригадати хоча б ще один випадок, коли легітимний глава незалежної держави просто зникає в невідомому напрямку, ставлячи в безвихідь як своїх політичних опонентів, так і світове співтовариство в цілому… У власній країні він викликав ненависть одних громадян за те, що чинив опір «євромайдану», та інших за те, що капітулював».

Ще в одній статті «АиФ» подає коментарі російських політиків. «Янукович – безвольний, розмазня, ганчірка! Його всі повинні ненавидіти, тому що він хотів на двох стільцях сидіти», – таврує нашого екс-президента Володимир Жириновський. За його словами, Януковичу гроші засліпили очі й розум. Інший одіозний політик Едуард Лімонов каже: «Янукович нерозумний, він так і залишився зі своєї юності дрібним шахраєм… Такі ж дрібні й боягузливі шахраї – національна еліта України».

Російська газета «Комсомольська Правда» у статті «Український талібан оголосив війну пам’яті» порівнює майданівців з ісламськими екстремістами. «Саме ця ідеологія сьогодні панує в Україні, – пише видання й продовжує: – Напередодні 23 лютого, коли в Україні, як і в Росії, вшановують захисників вітчизни, в Стрию Львівської області краном зірвали з п’єдесталу монумент радянському солдату з дитиною в руках… В історичній зачистці львівські «свідомі патріоти» пішли ще далі. У Бродах під радісні крики «Слава Україні!» був зруйнований пам’ятник полководцю Михайлові Кутузову».

А от російська газета «Независимая» займає більш нейтральну позицію і пише, що «Майдан вказує російської владі на її головну помилку». Вона, на думку видання, полягає в тому, що «політична боротьба не може вестися шляхом придушення й ліквідації альтернативної еліти. Відносини з нею повинні будуватися на основі базового компромісу. Має існувати можливість у негативно налаштованому суспільному середовищі передати владу суперникові й дочекатися оказії для легального реваншу». Втім, як пише газета, «висновки, які правляча еліта Росії може зробити з українських подій, швидше, будуть полягати в тому, що її власний шлях – правильний, а Янукович просто виявився слабаком, нездатним навести лад у країні, захистити своїх людей від гніву натовпу в регіонах і столиці, ослабити політичного супротивника, встановити жорсткі рамки для протестного середовища, бути послідовним у реалізації власного права на насильство. І оскільки влада в Росії вважає, що все перераховане вище вона зробити може, то й російського Майдану, на її думку, не повинно бути».

«Карпатський об’єктив»