Через Воловецьких лісорубів селяни можуть залишитись без якісної води (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Як відомо селищний водозабір живиться з витоків Волівчика. І яка якісна й кришталево прозора вода надходить для користування в селище в значній мірі залежить від стану прибережної смуги пообіч цих потічків. А стан прибережної смуги такий, що у випадку зливових дощів багнюка хлине у потічки і селище залишиться без питної води.
Ця надзвичайно небезпечна для селища проблема не надто складна і криється вона у нашій байдужості до довкілля та халатності воловецьких лісорозробників. Поки, що комунальному підприємству ВС “Водканалсервіс” вдається забезпечити поступлення чистої води у басейн водозабору
Контроль за додержанням режиму використання територій водоохоронних зон покладається на місцеві органи державної виконавчої влади, виконавчі комітети рад, органи охорони навколишнього природного середовища.
Законодавство України не встановлює спеціальної відповідальності за порушення правового режиму водоохоронних зон. Тому в разі вчинення відповідних правопорушень юридична відповідальність (дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, майнова) настає на загальних засадах. Однак віднесення цих зон до категорії таких, що підлягають особливій державній охороні, дає підстави для застосування до правопорушників підвищених санкцій (адміністративних чи дисциплінарних стягнень, кримінальних покарань) у межах санкцій відповідних статей законодавства, що передбачають відповідальність за вчинене правопорушення.
По таких штучних, стрімких оперізуючих гору технологічних лісотранспортувальних шляхах дощові потоки під час зливи повноводною річкою стікають прямо у русла водоносних потічків у забір, бо ж пеньки воду не тримають.
Хоч і регламентуються законами водохоронні зони, але чомусь у нашому Воловецькому краї лісорозробники їх не знають, або не хочуть знати, хоча ті, що рубають ліс мешкають у Воловці, і хочуть пити якісну і прозору воду. Але хіба може бути чистою вода після їх діяльності на берегах витоків Волівчика?
То ж, може нарешті, побачивши світлини своєї діяльності, вони схаменуться і терміново , наголошую- терміново, наведуть лад у дотриманні технології вирубки лісу у водохоронній зоні водозабору…
Водоохоронна зона - це природоохоронна територія регульованої господарської діяльності, що створюється для підтримання сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм (ст. 87 Водного кодексу України).
Межі зон санітарної охорони водних об’єктів встановлюються органами місцевого самоврядування на їх території за погодженням з державними органами земельних ресурсів, санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.
Зона санітарної охорони поверхневого джерела водопостачання являє собою територію, яка охоплює водоймище для використання і частково басейн його живлення. На цій території установлюється режим, якій гарантує надійний захист джерела водопостачання від забруднення та забезпечує необхідні санітарні якості води. Така зона санітарної охорони складається із трьох поясів.
Перший пояс (пояс суворого режиму) охоплює територію у місці забору води та розташування водопровідних споруд (водоприймачі, насосні та очисні станції, резервуари). У межах цього поясу забороняється скидання будь-яких стічних вод, а також купання, прання білизни, вилов риби, водопій худоби та інші види водокористування, що впливають на якість води; перебування сторонніх осіб, розміщення житлових та громадських будівель, організація причалів плаваючих засобів, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов’язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд та мереж; проведення головної рубки лісу.
Границі першого поясу санітарної охорони озера або водосховища, які використовуються як джерела водопостачання, такі: по акваторії в усіх напрямках – не менше 100 метрів від водозабору; по прилеглому до водозабору берегу – не менше 100 метрів від берегової лінії рівня води при його максимальному значенні.
Другий пояс зони санітарної охорони включає територію по обидві сторони річки на відстані 500-1000 метрів (в залежності від рельєфу місцевості), вверх за течією виходячи із пробігу води від межі поясу до водозабору при витраті води 95% забезпеченості протягом 3-5 діб, униз за течією – не менше 250 метрів. У межах цього поясу забороняється:
проведення головної рубки лісу; здійснення видобутку з водного об’єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов’язаних з будівництвом та експлуатацією водопровідних споруд; влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче ніж за 300 метрів від берега водного об’єкта.Третій пояс зони санітарної охорони включає джерело водопостачання і басейн його живлення, тобто усі території і акваторії, які надають вплив на формування якості води джерела, що використовуються для водопостачання. Границі територій третього поясу річки або каналу визначають виходячи із можливості забруднення водоймища стійкими хімічними речовинами: уверх за течією, виходячи із пробігу води від границь поясу до водозабору при витраті води 95% забезпеченості у термін до 3-5 діб; униз за течією – не менше 250 м; бічні границі – за водорозділом.
Для водосховища або озера границі третього поясу установлюють, виходячи із тривалості протікання води від них до водозабору протягом не менше 5 діб при максимальній швидкості течії. Межі другого поясу повинні гарантувати якість води за нормативними документами для річок і каналів на відстані 1 км уверх за течією, а для озер і водосховищ – на 1 км у обидві сторони.
В даний час такий критично-полігонний стан берегів не хвилює ні місцеву владу, ні санітарів, ні екологів, але що вони діятимуть коли будуть пити воду тільки з гастроному?
А резюме таке; винищивши ліс втратимо питтєву воду, змивати за собою будемо багнюкою. Благо, багато її лісники наробили…
Джерело: karpatskijobjektiv.com Опубліковано: 13.03.14 11:53
Коментарі до новини