Свої дерев’яні шедеври він створює за допомогою звичайної бензопили. Чоловік, прикутий до інвалідного візка знайшов себе у мистецтві 4 роки тому. З того часу улюблена справа стала для нього справжньою віддушиною.

Він працює не в облашотованій майстерні, майданчик для роботи – звичайна лісова галявина. Потрібні інструменти завжди під рукою, натхнення також не позичати. Різьба по дереву – не просто захоплення, каже пан Альберт, це справжня віддушина. Захопився цією справою 4 роки тому, з того часу мистецтво стало невід’ємною частиною життя. До малювання хисту ніколи не було, каже різьбяр. Об’ємні роботи – зовсім інша справа. Спочатку були гноми, слоники та інші мультяшні герої, згодом козаки та воїни. Зараз автор працює на Божою Матір’ю. Понад 100 робіт – такий творчий доробок автора. В кожну скульптуру пан Альберт намагається вдихнути життя, каже, зробити це неважко, адже дерево матеріал живий та теплий. Одне правило, якого дотримується беззаперечно – ніколи не рубати живі дерева. Роботи різьбяра- самоучки користуються попитом. Останнім часом замовлень не бракує. Одне з останніх – велетенський воїн, який зараз охороняє вхід у бункер потужної угорської оборонної системи «Лінія Арпада» часів Другої світової. Робота над кожною новою скульптурою – наче черговий етап у житті, каже автор. Вдосконалювати свою майстерність можна до нескінченності, головне, аби було бажання творити, все інше, як то кажуть, справа техніки.

М-студіо