860 — руський флот князів Аскольда і Діра напав на Константинополь.

1583 — Перше страхування життя. У Лондоні Ричард Мартін застрахував життя Вільяма Гібсона на суму 383 фунти.

1637 — запорожці разом із донцями здобули турецьку фортецю Азов.

1651 — під час визвольної війни 1648–1654 р.р. розпочалася битва під Берестечком.

1709 — Зруйновано Чортомлицьку Січ.

1754 — закладено фортецю святої Єлисавети, пізніше — Єлисаветград, тепер — Кіровоград.

1782 — У Швейцарії зафіксований останній відомий випадок страти за чаклунство (страчена Ганна Гельді).

1815 — Наполеон програв битву при Ватерлоо.

1817 — У Лондоні відкритий міст Ватерлоо.

1837 — Іспанія прийняла нову Конституцію.

1881 — Відновлення «Союзу трьох імператорів». Імператори Німеччини, Австрії і Росії підписали таємну угоду, за якою члени союзу зобов’язали не надавати підтримки жодній державі при нападі на одного з членів союзу.

1889 — американець Річардсон запатентував дитячий візочок.

1917 — незважаючи на заборону військового міністра Росії Олександра Керенського, у Києві розпочав роботу 2-й Всеукраїнський Військовий з’їзд, у роботі якого взяло участь близько 2500 делегатів з усіх фронтів, флотів і флотилій, а також запасних частин. З’їзд ухвалив важливі постанови про детальний план українізації війська. Головою Українського Генерального Військового Комітету переобрано Симона Петлюру.

1918 — У Новоросійській бухті під керівництвом Федора Раскольнікова затоплено Чорноморський флот, щоб не віддавати його за умов Брестського миру.

1934 — заарештовано Романа Шухевича у зв’язку з вбивством міністра польського уряду Пєрацького (відплата за так звану пацифікацію).

1939 — у Каневі на могилі Тараса Шевченка відкрито йому пам’ятник.

1939 — У СРСР з еміграції повернулася поетеса Марина Цвєтаєва.

1940 — Виступаючи по Бі-Бі-Сі, генерал Де Голль заявив, що програна лише битва, але не війна, і з частиною армії евакуюється у Британію. Це стає сигналом для створення загонів Спротиву.

1946 — Проголошення Італії Республікою.

1946 — Міністерство внутрішніх справ СРСР розробило докладний план максимального розгрому оунівського підпілля та його збройних формувань.

1956 — У радянських вузах обов’язковими дисциплінами стали діалектичний матеріалізм і історія КПРС.

1976 — проголошено незалежність Сейшельських Островів.

1991 — Верховна Рада УРСР видала постанову про святкування Дня незалежності України 24 серпня.

1996 — Україну прийняли до складу Конференції з роззброєння.

2000 — Львівська міська рада наклала заборону на трансляцію в громадських місцях російськомовних пісень.

2009 — запущений Lunar Reconnaissance Orbiter, космічний апарат НАСА з дослідження Місяця.

В цей день народились

1681 — Прокопович Феофан, (пом. 19.9.1736), український теолог, письменник, поет, ректор Київської академії

1799 — Вільям Ласселл, англійський астроном

1812 — Іван Олександрович Гончаров (пом. 1891), російський письменник, автор романів «Обломов», «Обрив», «Звичайна історія», циклу нарисів про кругосвітню подорож на фрегаті «Паллада».

1868 — Горті Міклош — контр-адмірал, останній головнокомандувач австро-угорського флоту (1918), правитель Угорщини (1920–1945) († 9 лютого 1957)

1845 — Шарль Луї Альфонс Лаверан (пом. 1922), французький фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1907).

1869 — Кулжинський Сергій Миколайович, командир Окремої волинської кінної бригади, командир 4-ї Подільської кінної дивізії, начальник Кінної старшинської школи, інспектор кінноти Армії УНР, Генерального штабу генерал-хорунжий Армії УНР.

1881 — Олександр Митрофанович Пучківський, український отоларинголог (розстріляний НКВД)

1884 — Едуар Даладьє, французький політичний і державний діяч.

1889 — Сергій Рубінштейн, радянський філософ і психолог (пом. 1960 р.).

1902 — Барнет Борис Васильович, радянський кінорежисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (пом. 1965 р.).

1915 — Леонід Іванович Чернов (пом.1990), український живописець, графік (Харківщина)

1918 — Франко Модільяні, економіст, лауреат Нобелівської премії.

1918 — Забашта Василь Іванович (с. Бабенкове Харківської обл.). Живописець. Народний художник України, член Національної Спілки художників України, член Народного Руху України, Товариства української мови, Товариства охорони пам’яток історії та культури України. Ветеран Другої Світової війни.

1919 — Юрі Ярвет, естонський актор («Мертвий сезон», «Король Лір», «Соляріс»).

1926 — Аллан Сендідж (Allan Rex Sandage), американський астроном, що першим відкрив квазар (космічний об’єкт із неймовірно потужним випроміненням).

1920 — Вировий Микола Йосипович, (пом. 1993), заслужений журналіст України, публіцист, краєзнавець. Народився на Миколаївщині, в 1950 році переїхав у Скала-Подільську, де працював у районній газеті «Вільна праця». В 1959 році переїхав у Борщів, працював відповідальним секретарем районної газети «Надзбручанська правда» до 1992 року. Мав багато цікавих публікацій, збирав легенди, малював портрети відомих людей.

1928 — Плачинда Сергій Петрович, український письменник, (хутір Шевченко).

1929 — Юрґен Габермас, німецький соціолог.

1933 — Носсрат Пезешкіан, німецький невролог, психіатр та психотерапевт іранського походження. Засновник позитивної психотерапії.

1935 — Юрій Мефодійович Соломін, кіноактор («Ад’ютант його превосходительства», «Дерсу Узала», «Звичайне чудо», «Летюча миша», «ТАРС уповноважений заявити»). У свій час був міністром культури РРФСР.

1935 — Нечитайло Іван Якович — український прозаїк і поет (с. Огирівка Великобагачанського району на Полтавщині). Член Національної спілки письменників України з 1998 року.

1936 — Рональд Венетіан, 6-й Президент Сурінаму

1937 — Жолобов Віталій Михайлович, льотчик-космонавт СРСР (1976), уродженець Херсонщини, президент Аерокосмічного товариства України

1941 — Валентина Олександрівна Малявіна, актриса театру і кіно («Іванове дитинство», «Король-олень»).

1942 — Роджер Іберт, американський кінокритик і сценарист.

1942 — Джеймс Пол МакКартні, британський рок-музикант, співак і композитор, один із засновників гурту «The Beatles», керівник групи «Wings» (1971–1981).

1942 — Табо Мбекі, президент Південно-Африканської Республіки від 14 червня 1999 року по 20 вересня 2008.

1947 — Бернар Жиродо, французький актор, режисер і письменник.

1949 — Качинський Ярослав, польський політик, прем’єр-міністр Польщі (2006–2007)

1949 — Качинський Лех, польський політик, президент Польщі (2005–2010)

1952 — Ізабелла Росселіні, американська фотомодель і актриса («Смерть їй до лиця», «Голубий оксамит»).

1955 — Ізабель Аджані, французька актриса театру і кіно, володар двох вищих французьких кінематографічних призів «Сезар».

1963 — Даррен «Діззі» Рід (Darren «Dizzy» Reed), клавішник американского рок-гурту «Guns n’ Roses».

1964 — Кость Павляк, український бард, поет, письменник.

1964 — Рюмшин Андрій Васильович, депутат Верховної Ради АР Крим.

1966 — Курт Браунінг, канадський фігурист та хореограф, чотирикратний чемпіон світу і чотирикратний чемпіон Канади.

1975 — Жамель Деббуз, французький актор (фільм Амелі).

1976 — Максим Галкін, російський артист естради, пародист, телеведучий, співак.

1986 — Волокітін Андрій Олександрович, тричі чемпіон України з шахів у своїй віковій категорії (1997,1998,2001).

Цього дня померли

1037 — Абу-Алі Ібн Сіна (Авіценна), перський учений (нар. 980 р.).

1668 — Гетьман Іван Брюховецький в козацькому таборі біля Опішні

1924 — Едуардо Асевідо Діас (Eduardo Acevedo Díaz) (нар. 1851), уругвайський письменник і журналіст. Заклав підвалини національного уругвайсього роману.

1928 — Руаль Амундсен (Roald Engebreth Gravning Amundsen) (нар. 1872), норвезький полярний дослідник, мандрівник та першовідкривач, який першим досяг Північного полюсу.

1936 — Максим Горький, російський радянський публіцист, письменник.

1952 — Юхим Дмитрович Боголюбов (нар. 1889), українсько-німецький шахіст.

1974 — Жуков Георгій Костянтинович, радянський полководець і державний діяч, Маршал Радянського Союзу

1981 — Іванов Віктор Михайлович, український кінорежисер, сценарист, письменник.

1993 — Гончар Іван Макарович, український скульптор, історик, графік, маляр, етнограф.

2010 — Жозе Сарамаґо, португальський письменник, нобелівський лауреат 1998 року