«Минулого року батько переписав на мене квартиру шляхом укладення договору дарування. Цьогоріч наші стосунки погіршилися, і він почав погрожувати мені, що забере її назад. Живу в цій квартирі з народження, тут і прописаний. Батько близько трьох років тому переїхав не постійне проживання в помешкання, яке належить його новій дружині. Прошу відповісти, чи може він забрати в мене квартиру».

Цивільним законодавством прописано, що обдарований (той, хто отримав квартиру в дарунок) зобов’язаний повернути майно дарувальнику (тому, хто подарував) у випадку розірвання договору дарування. Якщо на таке розірвання немає волі обох сторін, то воно має відбуватися за рішенням суду.

Відповідно до ст. 728 Цивільного кодексу України, до вимог про розірвання договору дарування застосовується термін позовної давності в один рік з моменту, коли дарувальник дізнався або міг дізнатися про наявність обставин, що можуть стати підставою для такого розірвання.

Цивільне законодавство чітко наводить вичерпний перелік обставин, коли договір дарування може бути розірваний на вимогу дарувальника. А саме: якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей; якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність; якщо внаслідок недбалого ставлення обдарованого до речі, яка становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Якщо таких обставин у процесі вашого володіння подарованою квартирою немає, то й не існує підстав для задоволення вимог батька про розірвання договору дарування.

Інколи позивачі в таких випадках, прагнучи розширити перелік підстав для розірвання договору дарування, роблять спроби в судовому порядку встановлювати юридичний факт того, що такий договір був фактично відплатним, тобто є договором купівлі-продажу або договором міни. За таких умов строк давності для звернення до суду збільшується і перелік підстав значно ширший. Однак, якщо таких товарно-грошових відносин та домовленостей між сторонами договору дарування не було встановлено, підстав тривожитися немає.

Таким чином, з огляду на окреслені в питанні обставини побоюватися розірвання договору дарування за вимогою вашого батька не треба.

Віталій БУРИШИН,
адвокат
«Карпатський об’єктив»