Зима невблаганно набирає обертів, тож закарпатцям варто подумати про тепло у своїх оселях. Через дефіцит газу та вугілля ризик того, що взимку доведеться мерзнути, є високим. Оскільки в Україні серйозні проблеми із теплопостачанням, «Карпатський об’єктив» вирішив продовжити розповідати краянам про маленькі й великі кроки до тепла в оселях. У цій статті ми спробуємо порівняти деякі види опалення, виділити їхні основні переваги та недоліки, а також звернути увагу читачів на заходи з теплоізоляції.

А у нас в квартирі газ…

Закарпатська область першою в Україні відмовилася від централізованого тепла й повністю перейшла на автономне. Тож індивідуальною системою обігріву тут нікого не здивуєш. У 80% мешканців обласного центру встановлені саме газові котли. Задоволення таке не з дешевих. Більше того, для цього потрібно повністю «розбомбити» оселю та пройти всі кола бюрократичного пекла.

«Не так давно у своїй двокімнатній квартирі ми встановили газове автономне опалення, – розповідає ужгородка Вікторія Черначук. – У першу чергу для цього  потрібно отримати всі відповідні дозволи, замовити проект на встановлення опалення. Потім придбати необхідну техніку: котел, труби, батареї. За це ми виклали 15 тис. грн. (вартість котла – 9 тис. грн., три батареї – від 1200 грн.). Легалізація системи автономного опалення в середньому обійшлася нам у 2000 грн. Окрім цього, майстру, який установлював «автономку», заплатили 3 тис. грн. Тож усе разом вийшло досить дорого – 20 тис. грн. Такий вид опалення, безперечно, є зручним і вигідним як для квартири, але це нас узимку не зігріє, якщо не буде газу…»

Дійсно, допоки держава дотує газ населенню, тарифи на нього не є надто високими, зважаючи на ситуацію, яка склалася в країні.

Як повідомили нам у «Закарпатгазі», роздрібні ціни природного газу для потреб населення з 1 жовтня 2014 року такі: якщо річний обсяг споживання до 2500 куб. м, то вартість становить 1,0890 грн. за куб. м; до 6000 – 1,7880; понад 6000 – 3,6450.

«В опалювальний сезон ми платимо від 120 до 200 гривень на місяць. З економічної точки зору вигідно. Коли хочеш зекономити, вимикаєш», – підсумовує Вікторія.

Ні для кого не секрет, що для компактних приміщень газ залишається найоптимальнішою системою обігріву, оскільки  ліміт його використання в таких випадках не перевищує 2500 куб. м. А от власникам чималих приватних будинків доведеться задуматись, який вид опалення обрати.

Екологічно та економно

У той час, коли мешканці багатоповерхівок, які у своїх квартирах установили  автономне газове опалення, штурмують магазини з електротоварами на випадок, якщо газу взимку не буде, більшість власників приватних будинків надають перевагу твердопаливним котлам.

На думку експертів, такий вид обігріву цьогоріч отримав друге життя.

«Сьогодні ККД твердопаливних котлів наблизилося до рівня газових: обладнання має регулятори температури, запобіжну арматуру, експлуатація досить проста й доступна звичайному користувачеві, – розповідає спеціаліст, власник магазину «Кочегарка» Дмитро Юрик. – Нинішні побутові та промислові котли на твердому паливі потужністю від 20 до 100 кВт використовуються для обігріву як житлових, так і громадських чи промислових приміщень. Причому такий котел може бути й основним, і резервним (тобто додатком до вже існуючої системи опалення) і працювати не лише на опалення, але й на підігрів води в бойлерах. Загалом твердопаливних котлів є кілька видів. Усі вони поділяються на два класи: сталеві (значно дешевші) та чавунні».

За словами пана Дмитра, стандартний котел, який, до прикладу, обігріває будинок площею 100–150 квадратів, використовує приблизно дві машини дров на півроку. Ціна однієї – 1800 грн. А ось якщо це піролізний котел, паливо горітиме не як у простих печах, а за рахунок керованої подачі кисню. Тобто згорає сам газ, який виділяється під час тління сухої деревини. Таким чином він використовуватиме ще менше дров. Одного завантаження вистачає на 12 годин. Однак для кожного будинку котел потрібно підбирати індивідуально, враховуючи житлову площу, товщину стін, матеріал, з якого вони виготовлені, кількість і розташування вікон у будинку.

«Особисто я вдома користуюсь як газовим, так і твердопаливним котлом. Вважаю, що така комбінація є ідеальною в наш час, – зазначає Дмитро. – Щоб не переходити газовий тариф, дотоплюю дровами. Тож виходить, що я до двох місяців у році топлю дровами, а решту часу – газом. Однак знаю: у випадку, якщо газу не буде, в мене є котел на твердому паливі».

Якщо говорити про економію, то тверде паливо є дійсно дешевшим, ніж газ. Крім того, це відновлювальне джерело: поки світить сонце й ростуть нові саджанці, цей вид палива не закінчиться. На відміну від тієї ж нафти чи газу. Однак у діжці з медом не обійдеться й без ложки дьогтю. Дров’яне опалення в рази складніше, ніж газове. Вам доведеться заготовляти тверде паливо, а відтак кожного разу завантажувати його в котел. Окрім того, щомісяця потрібно робити чистку як котла, так і димоходу.

Електрокотли – не панацея

На думку деяких експертів, аби зменшити споживання газу, населенню варто перейти з індивідуального газового опалення на електричне, встановивши електрокотли. Для цього ще влітку уряд обіцяв знизити тарифи для таких споживачів з 1,19 грн. за кВт/год. до 30 коп. уночі та 80 коп. удень. На перший погляд здається, що такий вид опалення є досить простим у встановленні та використанні, оскільки не потрібно жодних димоходів, труб. Приєднався до мережі і грієшся, навіть якщо не буде газу. Однак така думка є хибною.

Відзначимо, що газове опалення «під ключ» з урахуванням складання проекту й отримання всіх дозволів коштує до 30 тис. грн., а підключення електрокотла – 15–20 тис. залежно від його потужності. Та й електроенергія сьогодні не дешева. Більше того, за останньою інформацією, брак запасів вугілля на ТЕС, якого залишилося менше ніж на місяць, загрожує не тільки віяловими відключеннями світла і теплопостачання, а й колапсом енергетичної системи. Зараз електроенергію українським споживачам вимикають у середньому на 4 години на добу. Однак трапляються випадки, коли люди змушені сидіти без світла по 8 годин, визнають у Міненерго. Тож цілком можливо, що взимку може не бути не тільки газу, але й світла. Тому електричне опалення – це далеко не панацея.

Маленькі кроки до тепла

Який вид опалення ви б не обрали, передусім потрібно провести заходи з теплоізоляції приміщення. Вони допоможуть підвищити температуру в квартирі на 3–4%. Для цього проаналізуйте стан оселі, в якій живете. Утепліть фасади, позакривайте всі щілини, поставте теплоізоляційні двері з під’їзду. Окрім того, можна утеплити підлогу, стелю.

До прикладу, декор-панелі на батареях забирають до 20% тепла. Якщо в квартирі холодно, краще обійтися без них. Простою, але цікавою є така порада: наклеїти фольгу на ДСП та розмістити на стіні за батареєю. Це підвищить тепловіддачу радіатора на 20%. При цьому витрати на опалення зменшуються на 5–10%.

Зверніть увагу на штори в приміщенні. Якщо вони довгі й цупкі, то перенаправляють до 20% тепла на обігрів вікна, а не кімнати. Також на ніч можна закривати вікно короткими шторами, а не довгими, які закривають батареї – тоді можна зекономити 10–14% тепла в кімнаті. Оце головні речі, які ми зараз радимо, вони дуже прості, зрозумілі й, можливо, допоможуть вам пережити нинішні непрості часи.

Христина БІКЛЯН

 «Карпатський об’єктив»