У Богданській загальноосвітній школі І–ІІІ ст. неспокійно. Вчительський колектив воює з директором цього навчального закладу, котрий не бажає покидати посаду…

Людмила Дем’ян, учитель фізкультури, погодилась із нами поспілкуватися в телефонному режимі: «Нашу директорку Сніжану Абеле звільнили ще 2013-го. Але вона продовжувала ходити на роботу, писала скарги й заяви на вчителів, різного роду наклепи.

У нас тут і дрова пропадали, а після смерті завгоспу Сніжана Іванівна взагалі інвентаризацію не зробила.

Уже маємо цілу папку з матеріалами, куди ми зверталися: і в управління освіти, і в правоохоронні органи, навіть до вищого керівництва країни. І ще одна папка з купою формальних відписок…

Та вона дійшла вже навіть до того, що збирає підписи в батьків неблагополучних сімей проти вчителів».

Марія Романюк, учитель математики (обіймала посаду директора цієї школи з 1993 по 2005 рік), підтвердила по телефону, що Сніжана Іванівна після звільнення продовжувала ходити на роботу, писати скарги та заяви на педагогів: «Вона вже півроку бере зарплату директора, а сама нічого не робить, тільки сидить на дзвонику й тероризує вчителів: пише на нас скарги, заяви, різні доноси. Вже всіх нас сплямувала. Ми стільки часу боремося з нею, вже майже руки опустили. Але ще є остання надія на губернатора області, який приїздив до Рахова разом із начальником департаменту освіти. Врешті вони пообіцяли, що найближчим часом вирішать це питання.

Сніжана Іванівна не дотримується колективного договору, ми вже неодноразово робили зібрання, всі протоколи маємо. Куди б не зверталися, Рахівська прокуратура постійно гальмує цю справу. Документи лежать у прокурора на столі по 3–4 тижні.

Ми дали матеріали для справи про корупційні діяння, адже в школі «мертві душі» завелися. Два роки поспіль на літніх канікулах у нас працювали люди. Проходили тільки по документах, вживу їх за стільки часу ніхто в закладі ні разу не бачив».

Світлана Баранюк, завуч з виховної роботи, розповіла під час телефонної розмови: «Зараз я виконую обов’язки директора. Напружена ситуація в школі триває понад півроку. Пробують підставляти вчителів. Іде розслідування стосовно того, що у 2006-му Сніжана Абеле була призначена на посаду незаконно. Ставлення до людей жахливе, зверхнє. Ми не мали спокою всі канікули: постійно збори якісь, колективні зібрання. Не знаємо, чого чекати кожного наступного дня…

Від безвиході ми вже оголошували страйк, але приїхав губернатор. Василь Губаль з нею особисто зустрічався, але вона навідріз відмовилася писати заяву на звільнення. Зараз чекаємо якогось рішення від керівництва області».

Директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА Михайло Мотильчак викроїв час задля зустрічі з «КО», під час якої розповів: «Уже було звернення колективу Богданської школи не тільки до департаменту, а й до міністерства і навіть Президента. Колектив не сприймає діючого директора. Наводять факти зловживань, тому її було відсторонено від посади. Однак суд виніс рішення відновити Сніжану Абеле на посаді. Але колектив не допускав її до роботи. Тут потрібно розуміти, що конфлікт має вирішуватися в правовому полі.

13 листопада голова облдержадміністрації та я побували в Рахові. Колектив поставив вимогу вирішити цей конфлікт. Ми вислухали всі сторони.

Звичайно, суд визнав, але якщо колектив не сприймає цього керівника, то буде дуже важко працювати, пробував переконати я директорку. Однак Сніжана Іванівна запевняла, що є й такі члени колективу, які її підтримують.

Відтак ми подали ідею провести анонімне опитування. Із 75 чоловік 68 проголосували за одного із трьох кандидатів, висунутих на голосування, і тільки один голос віддали за Сніжану Іванівну.

Підкреслюю, що в законодавстві немає такої норми, щоб це рішення зборів стало підставою для звільнення.

Варто наголосити, що в цій ситуації в першу чергу ми шкодимо учням.

Я просив директора поступитися та бути мудрішою, однак вона вважає, що правда на її боці й продовжувала працювати. На сьогодні Світлана Абеле відсторонена від обов’язків, із 20 листопада триває службова перевірка стосовно її призначення у 2006-му на посаду. Виявляється, підставою для призначення стало рішення сесії, якого не було.

Питання перебуває на контролі. Вирішити має суд. А тим часом, поки колектив з директором з’ясовують стосунки, потерпають учні».

Голова села Петро Ференц також колись працював у цій школі на посаді директора. З приводу внутрішньої обстановки та мікроклімату в колективі він написав величенький блог у мережі, де розкритиковує методи вчителів у боротьбі з директоркою й наголошує, що від цього страждає навчальний процес. Дії колективу школи, на думку Петра Петровича, незаконні. Він переконаний, що в основі бунту стоїть невелика група вчителів, яку називає «паралельною адміністрацією школи». Лідерами та організаторами всіх деструктивних дій голова села вважає двох учителів-пенсіонерів Юрія Процюка та Марію Романюк. Про решту колективу, який забезпечує пасивну підтримку цих лідерів, пише: «Дружною «чередою» вони підписуються під текстами звернень, які суперечать законам України, що є повним безглуздям та свідченням інтелектуальної яловості».

Директор Богданської ЗОШ І–ІІІ ст. Сніжана Абеле захотіла в письмовому вигляді надати коментар, який надіслала до редакції електронною поштою. Незважаючи на прохання викласти свою думку стисло у зв’язку з браком місця на шпальтах газети, лист зайняв три сторінки. Тому наводимо лише декілька основних тез із нього. Сніжана Іванівна акцентує на тому, що причини конфлікту мають політичне підґрунтя: «…До сьогоднірішення суду не виконано в повному обсязі, передачіне здійснено. На мою вимогу забезпечити виконання рішення суду керівники управління відповідали відписками. А в той час колишні активісти та прихильники Партії регіонів, або, як ще вони себе називають, ініціативна група, почали виливати на мене у своїх дописах абсурдні наклепи, бруд вІнтернеті… Жоден із наклепів службове розслідування не підтвердило. Але немаєйжодних зрушень. До виконання обов’язків мене не допущеноіпісля цього рішення суду… Робиться все, аби не виконати рішення судів.

Я проти колективу нічого не маюівоюю не з колективом і не за посаду, а з беззаконням посадовців, воюю за своїгідність, за принцип верховенства права».

Оксана ЧОПАК

«Карпатський об’єктив»