23 лютого для християн східних обрядів розпочався Великодній піст. Це своєрідна підготовка до гідної зустрічі головного свята – Святого Великодня, або ж Пасхи.

Ось що пише про піст отець Олександр Мень: «Це висікання з себе, зі скали власної природи пристрастей. Великий скульптор, коли його запитали, як він робить скульптуру, сказав: «Я беру камінь і забираю все зайве». Тож упродовж життя ми маємо все зайве з себе забирати. Кожен із нас є скульптором, так би мовити, Мікеладжело своєї душі, своєї природи, своєї волі. Ось це і є піст».

Зазвичай більшість християн значення посту зводять до харчування, хоча насправді піст – це стан душі. Насамперед потрібно позбутися таких негативних почуттів, як заздрощі, ненависть, гординя, а також браку любові до ближніх.

Що стосується обмеження в їжі в період посту, то більшість медиків схиляються до думки, що це корисно для здоров’я. Вони аргументують своє переконання тим, що піст допомагає розвантажити та омолодити організм, сприяє зміцненню імунітету, оскільки раціон включає більше фруктів та овочів.

Проте і церква, і медики сходяться на тому, що кожна людина має свою власну міру стримання, яку може визначити лише вона, але таке обмеження необхідне для її здоров’я – фізичного та духовного.

Церковний устав вимагає не вживати під час Великого посту м’ясні страви, рибу, молоко, сир і яйця. Послаблення щодо режиму харчування надаються людям похилого віку, хворим, маленьким діти, вагітним жінкам і молодим матерям. На інакший режим харчування можуть розраховувати й ті, хто подорожує.

Великий піст – найважливіший і найдавніший з усіх багатоденних постів – це час духовної підготовки до свята Великодня, період очищення й відновлення, час роздумів, молитви та прощення. Він сягає своїм корінням до 40-денного посту Ісуса Христа в пустелі, тому найважливішою метою й сьогодні залишається покаяння, відпущення гріхів та причастя перед Великоднем.

Люди, що сприймають піст як дієту або ж розуміють його як метод для схуднення, глибоко помиляються. Піст можна назвати процесом лікування не лише людського тіла, а й душі. Слід пам’ятати, що навіть найефективніші ліки дуже часто виявляються непотрібними для людини, якщо вона не вміє їх правильно використовувати.

Піст – це період, коли треба замислитися над своїм життям. Бо одна річ у нашому житті є певною: колись помремо. Час відходу з цього світу відомий лише Богу. Смерть уміє зробити «сюрприз». Інколи приходить, як злодій. Що робити, аби смерть нам не зробила «сюрпризу»? Щоб ми були добре підготовлені до зустрічі з Господом? Потрібно більше часу в цьому швидкому світі приділяти душі: задумуватися над Божим словом, робити добрі вчинки. Тож Великодній піст є найкращим періодом зближення з Творцем.

Христина БІКЛЯН

Новини Закарпаття – «Карпатський об’єктив»